Китай і Росія висловили ледь замасковані натяки на адресу Вашингтона.
Після двосторонніх переговорів у Пекіні в середу, 20 травня, лідер Китаю Сі Цзіньпін та російський президент Владімір Путін підписали декларацію про формування “багатополярного світу” та міжнародних відносин “нового типу”, повідомляє BBC.
Перед візитом Путіна помічник президента РФ Юрій Ушаков охарактеризував цю декларацію як програмний документ, що визначає основні напрямки розвитку двосторонніх відносин, спільне бачення ключових глобальних питань та основні формати співпраці в міжнародних справах.
Зустрівшись у Пекіні менш ніж через тиждень після саміту китайського лідера з президентом США Дональдом Трампом, Сі та Путін висловили ледь замасковані натяки на адресу Вашингтона.
“Негативні неоколоніальні тенденції, такі як односторонні силові підходи, гегемонізм та блокова конфронтація, набирають обертів”, — зазначається у декларації.
У документі також міститься застереження про те, що “фундаментальні, загальновизнані норми міжнародного права та міжнародних відносин регулярно порушуються”, глобальні інститути втрачають ефективність, а також існує ризик повернення до “закону джунглів”.
“Зміни міжнародного ландшафту та співвідношень сил у світі прискорюються… Спроби низки країн одноосібно керувати світом зазнали краху, більшість держав усвідомила настання нової епохи міжнародних відносин”, — йдеться в документі.
Згідно з декларацією, Росія та Китай зобов’язалися дотримуватися чотирьох основних принципів і закликають до цього світову спільноту:
- відкритість світу для інклюзивного та взаємовигідного співробітництва;
- рівна і неподільна безпека — безпека однієї держави не може бути забезпечена за рахунок безпеки іншої;
- демократизація міжнародних відносин та вдосконалення системи глобального управління — великі країни повинні брати на себе особливу відповідальність і не зловживати своїми перевагами;
- світова цивілізаційна та ціннісна різноманітність.
У декларації засуджується “блокова конфронтація” та розширення військових альянсів, а також висловлюється заперечення проти використання прав людини як виправдання для втручання у внутрішні справи інших держав.
У документі не згадується вторгнення Росії в Україну, яке рішуче засуджене західними демократіями, що прагнули ізолювати Москву на міжнародній арені. “Українська криза” згадується у більш детальній спільній заяві Сі та Путіна, в якій сторони погоджуються з необхідністю усунення “корінних причин” конфлікту. У заяві Росія також дякує Китаю за “неупереджену позицію”.
Загалом у рамках візиту Путіна до Пекіна сторони підписали близько двох десятків угод у таких сферах, як економіка та торгівля, освіта, наука і технології. У МЗС Китаю повідомили, що дві країни домовились про продовження безвізового режиму до 31 грудня 2027 року.
Сі влаштував урочистий прийом для Путіна, зустрівши російського президента у Великій народній залі, де нещодавно приймав Трампа. Обставини та формат зустрічей Сі з іншими світовими лідерами часто розглядаються як показник того, наскільки глава КНР поважає свого гостя, писало The Guardian. На відміну від конфронтаційного характеру відносин між Вашингтоном і Пекіном, Путін і Сі протягом останніх років демонструють дедалі тепліші стосунки, називаючи один одного “дорогими, давніми друзями”.
NYT зазначала, що Китай спостерігає за занепадом Америки за президентства Трампа та використовує цю ситуацію. Пекін дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, що занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. При цьому, як зазначала FT, Китай досі не зробив кроків вперед, щоб заповнити вакуум лідерства, залишений Вашингтоном, прагнучи глобального домінування без відповідальності.
Результати саміту Трампа з Сі в статті “G2 без ілюзій: що насправді вирішили Трамп і Сі в Пекіні” аналізував Сергій Корсунський.
🔊 увім звук
Discussion about this post