Міністерство закордонних справ України у день початку міністерської зустрічі НАТО оприлюднило офіційну позицію щодо можливих гарантій безпеки, які можуть розглядатися як інструмент стримування від агресії РФ.
Документ наголошує, що Україна наперед відмовляється від форматів, альтернативних до членства у НАТО. “Ми переконані, що єдиною реальною гарантією безпеки для України, а також стримуючим фактором для подальшої агресії Росії проти України та інших держав, є лише повноправне членство України в НАТО”, – написано у ньому.
При цьому документ наголошує, що Україна наперед відмовляється від форматів, альтернативних до членства. “Маючи за плечима гіркий досвід Будапештського меморандуму, ми не пристанемо на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО”, – наголошує МЗС.
Варто наголосити, що в усіх безпекових угодах з іншими державами, що були підписані Україною протягом 2024 року, підкреслюється, що вони не є замінниками членства в НАТО, тож вони не підпадають під це визначення. Зовнішньополітичне відомство звертається до “США та Великої Британії, які підписали Будапештський меморандум, до Франції та Китаю, які до нього приєдналися, до всіх держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї”, із закликом політично підтримати запрошення України до НАТО вже зараз, що стане “дієвою протидією російському шантажу”.
МЗС також нагадує, що йдеться не лише про українську і не лише про європейську безпеку, оскільки напад на Україну всупереч домовленостей 1994 року “підірвав довіру до самої ідеї ядерного роззброєння” і пожвавив “активні спроби різних країн від Індо-Тихоокеанського регіону та Близького Сходу до євроатлантичного простору створити чи розширити наявні ядерні арсенали”.
У заяві МЗС України підкреслюється, що вона зроблена “з нагоди 30-річчя підписання Будапештського меморандуму”. Втім, документ оприлюднений за два дні до згаданої дати (яка настане 5 грудня), і вибір дня публікації не є випадковим.
Розлога заява МЗС України, що оформлена як політичний позиційний документ, починається зі згадок про очікування від так званого “Будапештського меморандуму”, підписаного у 1994 році у рамках домовленості про відмову України від ядерного арсеналу. “Меморандум мав стати значним етапом у зміцненні глобального ядерного роззброєння та слугувати прикладом для інших держав у відмові від ядерної зброї… Однак він не зміг запобігти агресії Російської Федерації як держави, що володіє ядерною зброєю, проти України як держави, яка від свого ядерного арсеналу відмовилася”, – нагадує Київ.
МЗС називає Будапештський меморандум “пам’ятником недалекоглядності в ухваленні стратегічних безпекових рішень” і наголошує на тому, що “розбудова європейської архітектури безпеки за рахунок інтересів України, а не з їх урахуванням, приречена на провал”.
