Україна може бути втягнута у затяжну війну – The Times
Незважаючи на «план перемоги» Зеленського, погляди на перемогу у Києва та Заходу можуть відрізнятися.
Про це пише оглядач The Times Марк Галеотті.
«Неясно, чи вважають союзники України, що ворога справді можна вигнати», – йдеться у статті.
Автор описує два основні сценарії по Україні на даний момент: чи Київ погоджується на російський контроль над захопленими територіями, чи війна стає «вічним» конфліктом на виснаження.
На Заході вважають, що одна з цілей плану Зеленського – це «утримання союзників».
«Не знаю, чи приведе це до перемоги над росіянами, але, швидше за все, план спрямований на те, щоб змусити нас залишатися в строю», – «бурчав» автору статті неназваний німецький дипломат.
Водночас, за лаштунками на Заході існує «значна і широко поширена українська втома, особливо в Європі».
«В той час як деякі країни, такі як Польща та Великобритані, як і раніше, твердо віддані підтримці України, в інших країнах зростає відчуття, що, можливо, настав час покласти край війні, навіть якщо це означає створення «потворного світу», – пише Галеотті. .
Цей мир може полягати в тому, що Україна втратить частину своїх територій.
«Існує значний скептицизм навіть серед найвідвертіших союзників України, що Київ зможе за допомогою військових коштів повернути усі частини окупованої території. Навіть визнаний «яструб» з польського аналітичного центру зізнався мені: «Кордони України часто змінювалися з часом; справжня боротьба зараз полягає у тому, щоб у майбутньому кордони України рухалися якнайменше», – пише автор.
Якщо Україна продовжить відкидати будь-які територіальні втрати, «то це стане чимось на кшталт вічної війни».
«Після певного моменту настане ступінь виснаження, і війна, ймовірно, коливатиметься між епізодами жорстоких боїв і тимчасовим припиненням вогню, але вона не закінчиться», – припускає Галеотті.
І, якщо жодна зі сторін не зможе завдати нокаутуючого удару, «для деяких реальною перемогою стане кінець убивств і появою суверенної, процвітаючої та прозахідної України, навіть якщо це означає відмову від оспорюваних і значною мірою зруйнованих територій на південному сході».
На думку автора, «першим кроком до цього, мабуть, було б припинення вогню». Але «немає жодних ознак того, що Зеленський думає у цих термінах», оскільки це загрожувало б політичному становищу президента України.
«Як визнав один український чиновник: «Зеленський знає, що націоналісти ніколи його по-справжньому не любили і зробили б усе можливе, щоб його скинути, якби він почав говорити про якісь поступки», – пише Галеотті.
Він також каже, що в НАТО «мало реального ентузіазму, аби впустити Україну». При цьому є, на думку автора, один виняток.
«Члени НАТО можуть бути змушені зробити це запрошення (про вступ Києва до Альянсу – Ред.), щоб уникнути ще більш неприємного результату: якщо Україна вирішить, що їй потрібен власний ядерний потенціал як останній гарант її безпеки», – йдеться у статті.
