У США розтлумачили мирний план Трампа по Україні

Закінчення війни по лінії фронту, переговори з Путіним та відмова Україні в НАТО. Що робитиме Трамп, якщо повернеться до влади.

Газета New York Times наводить думку експертів із зовнішньої політики Республіканської партії – Роберта О’Брайєна, який обіймав посаду радника Трампа з національної безпеки, та Елбріджа Колбі, колишнього заступника помічника міністра оборони при Трампі.

Колбі заявив, що Трамп виступає проти «зовнішньополітичної зарозумілості після холодної війни». Він готовий «зважати на своїх суперників і бути готовими до переговорів з ними».

Нинішнє становище Білого дому в Україні пов’язане з відсутністю гнучкості та прагматизму, властивих Трампу.

Колбі заявив, що за адміністрації Трампа, на його думку, Україну не повинні приймати до НАТО. Також з Росією «має бути правдоподібна домовленість, яка дозволить уникнути війни» із Заходом загалом.

О’Брайєн каже, що Трамп також вестиме політику непередбачуваності, коли росіяни «не знають, що ми робитимемо, але водночас розмовлятимемо з росіянами і бути з ними сердечними».

Це те, чого люди не розуміють. Президент Трамп був дуже сердечний із Володимиром Путіним. Він був сердечний із Сі Цзіньпіном. Але він використав цю щирість, щоб говорити їм дуже жорсткі, важкі речі», – заявив експерт.

Ключовим важелем тиску на Росію щодо України він називає санкції.

«Я ввів би масштабні санкції — не символічні санкції — наклав би повні санкції на Центральний банк Російської Федерації, наклав би вторинні санкції на китайські компанії, які ведуть бізнес з Росією, скоротив би прибуток, який отримують Путін та олігархи. Це може призвести до того, що вони сядуть за стіл переговорів з українцями в дусі доброї волі. Це один із підходів», – сказав він.

Експерт вважає, що Трамп не піде на військову ескалацію, але він може піти на економічну ескалацію і стимулювати їх до досягнення рішення.

Колбі також вважає, що військового рішення щодо України у США не буде, тому що «українці стикаються з дуже серйозними проблемами з робочою силою, нестачею боєприпасів, яка не має нічого спільного лише з силою волі, але пов’язана з виробничими потужностями західного світу».

«І зрештою, ви, мабуть, укласти перемир’я десь уздовж лінії зіткнення, на лінії фронту, тому що саме так закінчуються війни, подібні до цієї», – додав Колбі.

Про Брайєн при цьому вважає, що потрібно перекласти тягар подальшого озброєння Києва на європейців:

«Одна тільки Німеччина має більшу економіку, ніж Росія. Німеччина могла б, по суті, самостійно вирішити російську загрозу із застосуванням звичайних озброєнь. 1988 року Західна Німеччина могла виставити на поле бою 12 діючих дивізій», – додав він.