У Німеччині сперечаються про законність ударів по Ірану

Після авіаударів Ізраїлю та США по Ірану і вбивства аятоли Алі Хаменеї у Німеччині розгорілася дискусія: це легітимна самооборона чи явне порушення міжнародного права?

З юридичної точки зору ситуація, вочевидь, є зрозумілою: фахівець із міжнародного права Крістоф Сафферлінг заявив в ефірі RBB: «Ці авіаудари атакують Іран як суверенну державу і тому є порушенням міжнародного права».

Пітер Нойман, професор Королівський коледж Лондона, також висловлюється однозначно: «Чи відповідає це міжнародному праву? Відповідь, безумовно, ні». У подкасті шеф-редактора BILD Пауля Ронцгаймера Нойман послався на два винятки із заборони застосування сили в Статуті ООН: самооборона проти агресії або мандат Ради Безпеки ООН. «Ні того, ні іншого немає», – каже Нойман.

Ізраїль дотримується іншої позиції і, посилаючись на екзистенційну загрозу з боку іранського режиму, апелює до свого права на самооборону. Втім, «превентивна самооборона» проти безпосередньо загрозливого нападу потребує серйозного обґрунтування, пише фахівець із міжнародного права Марко Міланович з Університет Рединга у своєму блозі: має існувати конкретна загроза нападу, а застосування сили повинно бути останнім, вимушено необхідним засобом. «Жодна з цих умов не виконана», – вважає він.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц говорить про «дилему»: в уряді «детально обговорено питання правової кваліфікації з точки зору міжнародного права», однак десятирічні спроби вплинути правовими засобами на режим, що нарощує ядерний потенціал, «очевидно, нічого не дали». Прессекретар уряду Штефан Корнеліус вказує на ще одне «правове благо» – безпеку. Німеччина не ставить міжнародне право під сумнів, але існує «інтерес безпеки, який міжнародним правом не охоплюється».

З боку СДПН та Ліва партія, навпаки, звучить різке засудження. Представник СДПН Адіс Ахметович попереджає: «Якщо не визнавати порушення міжнародного права, міжнародне право зводиться до абсурду». Ліва партія говорить навіть про «співучасть в утилізації міжнародного права». Політик Зелені Антон Гофрайтер називає удари однозначно такими, що суперечать міжнародному праву, хоча й «по-людськи зрозумілими».

Юридично багато що здається зрозумілим, але політично все складніше, підсумовують у редакції BILD. Між забороною застосування сили та інтересами безпеки, між принципами права і реальною політикою постає екзистенційне питання: чи діє ще міжнародне право?