У Москві зростає «відчуття безвиході» через атаки українських дронів
Після масштабної атаки українських безпілотників на Москву та Московську область серед росіян дедалі більше посилюється відчуття невизначеності та безвиході.
Таку думку висловив кореспондент CNN у Москві Фред Пляйтген під час розмови з шеф-редактором BILD Паулем Ронцхаймером.
Кадри пожеж на нафтопереробних підприємствах, вибухів та роботи систем протиповітряної оборони в російській столиці широко поширилися у світових медіа. За словами Пляйтгена, Україна змогла значно посилити тиск на Росію не лише у військовому, а й в економічному вимірі.
«Проблеми Володимира Путіна стали ще серйознішими. Масовані атаки українських безпілотників створюють росіянам величезні труднощі», — зазначив журналіст.
На його думку, особливо болючим ударом для Кремля стало ураження одного з найбільших нафтопереробних заводів Московського регіону. Подія має не лише економічне, а й символічне значення, оскільки демонструє вразливість російської столиці перед сучасними засобами ураження.
Пляйтген наголошує, що російському суспільству протягом тривалого часу демонстрували образ майже непроникної системи протиповітряної оборони, особливо навколо Москви. Саме тому успішні атаки безпілотників по об’єктах у столичному регіоні підривають довіру до офіційних заяв влади та створюють сумніви щодо здатності держави гарантувати безпеку навіть у центрі країни.
«Це серйозний удар по репутації влади. Поки що це не становить прямої загрози для політичної системи чи особисто для Путіна, однак серед людей дедалі більше зростає відчуття безвиході», — вважає кореспондент CNN.
На думку журналіста, атаки на Москву поступово руйнують образ сили та контролю, який Кремль роками намагався підтримувати як усередині країни, так і за її межами. Водночас вони накладаються на інші проблеми, з якими стикається Росія під час тривалої війни.
Серед головних викликів Пляйтген називає відсутність швидких успіхів на фронті, зростання економічних труднощів, інфляційний тиск, дефіцит робочої сили та поступове виснаження ресурсів. За його словами, дедалі більше росіян починають усвідомлювати, що війна не є короткостроковою кампанією, а її наслідки безпосередньо впливають на повсякденне життя.
Окремо журналіст звернув увагу на людські втрати російської армії. Він зазначив, що сучасна Росія має значно менший демографічний потенціал, ніж колишній Радянський Союз, а тому не може необмежено компенсувати втрати особового складу.
«Росія вже не має людських ресурсів СРСР. Вона може дозволяти собі такі втрати лише до певного моменту. Якщо не відбудеться зміна тактики або підвищення ефективності бойових дій, то наразі важко побачити, яким чином Москва зможе досягти своїх військових цілей найближчим часом», — підсумував Пляйтген.
На думку експертів, регулярні удари по військовій та енергетичній інфраструктурі в глибокому тилу Росії стають дедалі важливішим фактором війни, змушуючи Кремль витрачати додаткові ресурси на захист стратегічних об’єктів та посилюючи психологічний тиск на російське суспільство.
