ЦРУ мало джерело безпосередньо в уряді Мадуро і отримувало інформацію навіть за хвилини до операції.
Стежити за місцем перебування лідера Венесуели Ніколаса Мадуро Сполученим Штатам допомагало джерело Центрального розвідувального управління у венесуельському уряді, пише The New York Times із посиланням на обізнані джерела. Як пише видання, інформатор передавав дані як за кілька днів, так і за кілька хвилин до захоплення Мадуро американськими силами спеціального призначення.
За словами джерел, ЦРУ отримало розвідувальні дані, які допомогли захопити Мадуро, відстежуючи його місцезнаходження та пересування за допомогою флоту стелс-дронів, які забезпечували майже постійний моніторинг над Венесуелою, на додаток до інформації, наданої його венесуельськими джерелами.
Видання зазначає, що незрозуміло, як ЦРУ завербувало венесуельського шпигуна, який повідомив американцям про місцезнаходження лідера Венесуели, але колишні чиновники вважають, що агентству явно посприяла обіцянка винагороди в 50 мільйонів доларів, яку уряд США пропонував за інформацію, що призведе до захоплення пана Мадуро.
На слуханнях щодо затвердження минулого року Джон Реткліфф, директор ЦРУ, пообіцяв, що очолить більш агресивне агентство, готове проводити таємні операції як для збору інформації, так і для просування американської політики. Президент Трамп уповноважив ЦРУ вжити більш агресивних заходів минулої осені, а потім у листопаді схвалив планування та підготовку до серії операцій у Венесуелі.
Наприкінці грудня ЦРУ використало безпілотник для удару по доку, який, на думку американських чиновників, використовувався венесуельською бандою для завантаження наркотиків на човни.
Одне із джерел, поінформованих про захоплення Мадуро, сказало, що це стало результатом глибокого партнерства між агентством та військовими та передбачало «місяці ретельного планування». Хоча ЦРУ відіграло вирішальну роль у її плануванні та проведенні, місія була операцією правоохоронних органів, яку проводили сили спеціальних операцій армії США, а не операцією, що проводилася під керівництвом агентства.
Венесуела дедалі більше перетворюється на політичний іспит для нової американської адміністрації. Чи справді Венесуела — це “легка прогулянка”, або ж потенційна пастка для Вашингтона? За гучною риторикою Білого дому ховаються складні реалії: армія Мадуро, воєнізовані угруповання, відсутність переконливої альтернативи й дедалі активніший Китай. Яку ціну США готові заплатити за демонстрацію гегемонії на власному “задньому дворі”? Про це — в статті Віталія Білана “Венесуела як тест для Трампа: чи готові США перейти Рубікон у Латинській Америці”.
Discussion about this post