Фото умовне. Подружжя Миколайчуків – Оксана та Володимир разом майже 18 років. Усіх п’ятьох дітей жінка народила в акушер-гінекологині Соломії Левицької з лікарні святої Анни, що більш відома серед містян як пологовий на Мечникова.
Пара познайомилася у торговельному центрі. Оксана – касирка, Володимир – продавець-консультант, який після зміни щодня проводив дівчину додому, долаючи понад 10 кілометрів пішки. А згодом розділив з нею не лише подружнє життя, а й мрію.
«Я завжди мріяла про багатодітну сім’ю, бо і сама маю двох сестер. Думали про трьох діток, а вийшло п’ятеро. Чоловік ніколи не заперечував, і ми обоє щасливі, що маємо таку велику родину. Під час війни багато жінок бояться народжувати, але ми не боялись. Якщо завжди боятись, то можна втратити шанс стати матір’ю. Ми з чоловіком також дуже тривожимось за життя дітей, але віримо, що Бог захистить нашу родину і все буде добре», – каже багатодітна мама.
Першу дочку Оксана народила 14 років тому в акушер-гінекологині Соломії Левицької. І вже за рік повернулася до спеціалістки за сином. Ще за кілька років – народила в неї дівчинку, а опісля – знову хлопчика. І нині прийшла вже за третім синочком.
«Це були мої 5-ті пологи з пані Соломією Левицькою. Ще з першої вагітності ми довіряємо їй. І навіть не виникало думки обирати когось іншого», – розповідає породілля.
Останні пологи були легшими від попередніх і швидкими. Від моменту поступлення в лікарню і до народження дитини минуло менше 2-х годин.
Родина Миколайчуків, в якій вже виховують 14-річну Соломію, 13-річного Назара, 10-річну Анну та 6-річного Любомира, тепер поповнилася ще й Марком. Таке ім’я для найменшого братика обрали старші діти.
«Всі вагітності та пологи у Оксани, на щастя, проходили без ускладнень. Для мене дуже цінно, коли пацієнтки повертаються до мене знову і знову. Це найвища оцінка моєї роботи. І для мене велика радість бути свідком народження всіх п’ятьох дітей у цій чудовій родині», – коментує акушер-гінекологиня лікарні святої Анни Соломія Левицька.
Свідком появи на світ усіх дітей був і їхній тато. Тепер, каже, головне їх підняти на ноги: «Поки ми не плануємо 6-ту дитину, бо діти підростають, їм треба батьки, а також поставити на ноги. Через декілька років старші діти будуть вступати в університет, тому ми з дружиною прийняли рішення поки зупинитись на п’ятьох дітях».
