Острів наблизився до ЄС.
Гренландія використовує загрози з боку президента США Дональда Трампа для укріплення своїх позицій як стратегічного арктичного форпосту та залучення інвестицій від європейських партнерів, повідомляє WSJ.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідала Гренландію в понеділок, 7 вересня, і оголосила про інвестиції в розмірі 200 мільйонів євро (близько $230 мільйонів) у сферах видобутку корисних копалин, супутникового зв’язку та відновлювальної енергетики.
Цей крок є черговим етапом у міжнародній боротьбі за вплив на великий арктичний острів. Арктика здобула більше стратегічне значення, оскільки танення льодовиків відкриває нові морські маршрути та поступово робить родовища корисних копалин у регіоні легкодоступними. Зокрема, Гренландія стала центром напруженості між Європою та США через неодноразові погрози Трампа щодо захоплення острова.
У понеділок Трамп опублікував у Truth Social зображення, на якому США, Канада, Гренландія, Ісландія, Мексика та Карибські острови зафарбовані у кольори американського прапора.
Гренландія, автономна територія Данії, самостійно управляє своїми внутрішніми справами. Острів вийшов зі складу ЄС у 1985 році за результатами референдуму, але підтримує тісні зв’язки з Євросоюзом через угоди про рибальство та співпрацю в сфері розвитку.
Виступаючи в Нууку разом із прем’єрами Данії та Гренландії, фон дер Ляєн підкреслила, що підписана спільна декларація свідчить про вибір арктичного острова на користь Європи.
“Я вважаю, що це відображає чіткий вибір Гренландії на користь зміцнення зв’язків з Європейським Союзом відповідно до ваших цінностей, вашої свободи та ваших інтересів”, — зазначила фон дер Ляєн.
Нові інвестиції ЄС включають проєкт із розширення супутникового покриття та покращення доступу до інтернету у віддалених районах острова, а також два гірничодобувні проєкти, спрямовані на забезпечення критично важливих сировин.
Попри серйозну стурбованість острова погрозами з боку США, йому вдалося використати цю напружену ситуацію для отримання поступок від своїх союзників.
Минулого року Данія оголосила про додаткові військові витрати в розмірі понад $6,5 млрд для зміцнення безпеки в Арктиці та Північній Атлантиці, зокрема, в Гренландії. Копенгаген також виділив додаткові $250 млн до 2029 року на підтримку інфраструктури, охорони здоров’я та економічного розвитку.
ЄС запропонував більш ніж удвічі збільшити фінансування, виділене для Гренландії в рамках свого довгострокового бюджету, до 530 млн євро на період 2028–2034 років.
Гренландські політики також використовують загрозу з боку США, щоб пришвидшити європейські інвестиції у свої гірничодобувні проєкти.
“Якщо ви не зробите пропозицію найближчим часом, це зроблять інші”, — заявив минулого тижня членам Європарламенту міністр закордонних справ Гренландії Муте Егеде.
Зростання європейських інвестицій у Гренландію підкреслює те, чого США — попри погрози з боку Трампа та пропозиції придбати острів — досі не надали: фінансування. Американські бізнесмени, деякі з яких пов’язані з адміністрацією Трампа, інвестували в проєкти з розробки родовища рідкоземів на півдні Гренландії та використання гідроелектроенергії для забезпечення роботи центру обробки даних для штучного інтелекту у віддаленому західному куточку острова. Проте жоден із цих проєктів не наблизився до реалізації чи до отримання будь-яких економічних вигод для гренландців.
Кампанія ЄС зі зближення з Гренландією активізувалася після того, як Ісландія минулого тижня відмовилася від нових переговорів про вступ до Євросоюзу, завдавши удару по спробам ЄС позиціонувати себе як геополітичну альтернативу тактиці сильного тиску Трампа.
Трамп стверджував, що Гренландія потрібна США з міркувань національної безпеки, і висловлював інтерес до природних ресурсів арктичного острова. Він неодноразово пропонував купити острів, хоча й не називав ціну та не пропонував конкретних угод.
Підхід Трампа до острова викликав глузування серед місцевих жителів. Більшість із них проігнорували особисто обраного президентом США посланця у Гренландії — губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі — коли той у травні вперше відвідав Нуук.
Погрози з боку Трампа сприяли зближенню уряду Гренландії з Брюсселем.
“Це надало нам моральну підтримку, адже ми знаємо, що ЄС стоїть на нашому боці, а що ще важливіше — це стало потужним сигналом для адміністрації США, що втручання у справи Гренландії означає втручання у справи всього Європейського Союзу”, — зазначив Егеде минулого тижня.
Економіка Гренландії залежить від субсидій, необхідних для забезпечення життєдіяльності населення острова, яке налічує приблизно 56 тисяч осіб. Данія підтримує економіку Гренландії щорічним грантом у розмірі приблизно $620 мільйонів, а також фінансує оборону острова. Загалом субсидії від Данії та ЄС становлять майже половину бюджету Гренландії.
Арктика загалом стає центром глобальних перегонів через величезні запаси нафти та газу, що за обсягами перевищують поклади в Саудівській Аравії. Росія контролює понад 53% арктичного узбережжя. Для реалізації своїх арктичних амбіцій РФ активно відновлює покинуті радянські військові бази, розгортає нові радарні системи та нарощує підводний флот.
Як писав Петро Катеринич у статті “Тут заборонено вмирати, а сонце не сходить місяцями: як живуть у місті, де білих ведмедів більше, ніж людей”, попри значну військову присутність у регіоні, РФ поступово втрачає домінування у високих широтах через виснаження військ у війні проти України. Також баланс сил змінив вступ Фінляндії та Швеції до НАТО, залишивши Росію в опозиції до решти арктичних держав. Водночас Reuters повідомляло, що НАТО стикається з фінансовими та політичними викликами в питанні посилення позицій в Арктиці.
