Арабські держави побоюються, що призначення Блера може викликати спротив серед палестинців.
Рішення Дональда Трампа призначити Тоні Блера на ключову посаду з нагляду за Газою викликало негативну реакцію деяких арабських і мусульманських країн, що підкреслює виклики, які стоять перед підтримуваними США планами управління анклавом після закінчення війни.
Троє дипломатів повідомили FT, що деякі арабські та мусульманські держави висловили занепокоєння щодо планів включити Блера до “ради миру”, покликаної контролювати післявоєнний перехідний період у зруйнованому війною Секторі, через його підтримку вторгнення США до Іраку в 2003 році.
Дипломати також висловили побоювання, що плани колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Блера призвели б до зменшення ролі палестинців в управлінні Газою.
Серед країн, з якими Трамп консультувався щодо майбутнього Гази, є Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Єгипет, Йорданія, Катар, Туреччина та Індонезія. Дипломати відмовилися назвати держави, які виступили проти призначення Блера через делікатність цього питання.
“Деякі країни мають до нього претензії через його бачення або минуле. Інші вважають, що палестинці можуть чинити опір його участі, тому він може сповільнити або ускладнити саму угоду”, — сказав один арабський дипломат.
Інший дипломат зазначив, що репутація Блера та його роль в Іраку загалом сприймаються негативно. Тому все залежить від того, як розвиватиметься ситуація.
“Наразі існує арабо-ісламський механізм для обговорення позицій, і під час консультацій пролунали деякі негативні реакції”, — додав він, маючи на увазі групу країн з мусульманською більшістю та арабських держав.
Третій дипломат зазначив, що Блер має хороші стосунки “з елітою, особливо в країнах Перської затоки”.
“Але на рівні простих людей це дуже погано для Гази, бо від самого початку, якщо запровадити цю [систему управління] і виникнуть проблеми, люди звинуватять Блера, кажучи: “він британець і діє як колоніальна влада та все таке””, — пояснив він.
Водночас цього місяця Трамп, здається, визнав, що призначення Блера викликало опір.
“Я хочу дізнатися, чи Тоні буде популярним серед усіх, бо я просто не знаю цього”, — сказав Трамп.
Його адміністрація тісно співпрацює з арабськими та мусульманськими державами над формулюванням та реалізацією плану. Вашингтон очікує, що вони нададуть основну частину військ для міжнародних стабілізаційних сил, які будуть розгорнуті в Газі, а також кошти для масштабної реконструкції Сектора.
Однак багато деталей і досі потребують узгодження.
“Ніхто так і не розуміє, що це за “рада миру”, хто до неї входитиме і чим вона займатиметься”, — сказав четвертий дипломат.
Інший дипломат зазначив, що арабські держави “загалом скептично ставляться до самої ідеї створення ради миру”.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії працював над планами щодо Гази понад рік у приватному порядку, використовуючи свій Інститут Тоні Блера для розробки ідей — ще до того, як Трамп оголосив власну ініціативу.
Ключовою темою пропозицій Блера було створення міжнародного управління для оточеного палестинського анклаву. Він координував свої дії з Джаредом Кушнером — зятем Трампа і його посланцем на Близькому Сході під час першої каденції президента.
Після зустрічі з Блером цього місяця палестинський віцепрезидент Хусейн аль-Шейх заявив, що “ми підтвердили свою готовність” співпрацювати з Трампом і Блером “для зміцнення перемир’я”.
Нагадаємо, 13 жовтня Єгипет, Катар, Туреччина та США підписали угоду про припинення вогню у Секторі Гази, виступивши гарантами нового перемир’я. Трамп заявив, що війну в регіоні офіційно закінченою.
