Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг описав “болючий момент”, що стався в лютому 2022 року, коли він відхилив прохання президента Володимира Зеленського запровадити безпольотну зону над Україною.
Як повідомило The New York Times із посиланням на мемуари Столтенберга, він пояснив, що побоювався, що їхня розмова може стати останньою. Столтенберг зазначив, що “було неймовірно важко закінчити ту телефонну розмову із Зеленським, знаючи, що його життя в небезпеці”. “Ми всі побоювалися за життя Зеленського та його сім’ї. Він зателефонував мені з бункера в Києві, поруч із російськими танками. І сказав: “Я розумію, що ви не відправите наземні війська НАТО, хоча я і не згоден. Але, будь ласка, закрийте повітряний простір. Не дозволяйте російським літакам, безпілотникам і вертольотам літати й атакувати нас”.
“Він також сказав: “Я знаю, що НАТО може це зробити, тому що ви вже робили це раніше”. Столтенберг розповів, що відповів Зеленському: “Цього не станеться, тому що, якщо НАТО збереться закрити повітряний простір України, насамперед доведеться вивести з ладу російські системи ППО в Білорусі та Росії, оскільки ми не можемо літати над українським повітряним простором… Якщо в повітрі опиниться російський літак або гелікоптер, ми повинні будемо його збити, і тоді ми опинимося в стані повноцінної війни між НАТО і Росією. А ми цього робити не хочемо”.
Він додав, що тодішній президент США Джо Байден також виступив проти цього, заявивши, що “ми не підемо на ризик третьої світової заради України”. Відмова надати військово-повітряні сили була частиною того, що Столтенберг назвав “суперечливим” підходом НАТО до надання допомоги Україні.
Він додав, що вранці 24 лютого, коли відбулося повномасштабне вторгнення, всі країни зустрілися в штаб-квартирі НАТО й ухвалили два рішення. “Одне полягало в тому, щоб посилити підтримку України. Друге – зробити все можливе, щоб запобігти виходу цієї війни за межі України і перетворенню її на війну між Росією і НАТО”, – розповів тодішній генсек.
Тому, як зазначив Столтенберг, НАТО ухвалило рішення відправити Україні зброю та боєприпаси. “Ми продовжуємо підтримувати Україну і даємо їй можливість дати відсіч, але ми не готові відправляти війська НАТО і безпосередньо брати участь у війні з РФ. І я, як і раніше, вважаю, що це правильний підхід”, – сказав він. Водночас колишній генсек визнав, що допомога НАТО була “занадто малою і занадто запізнілою”.
Він пояснив, що з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і вторглася на Донбас, і до повномасштабного вторгнення 2022 року, НАТО практично не допомагало Україні. “Ми боялися, що це спровокує Росію на вторгнення. Але Росія все одно вторглася”, – сказав Столтенберг.
Він висловив думку, що якби НАТО надало Україні більше військової підтримки після анексії Криму Росією, повномасштабному вторгненню 8 років потому можна було б запобігти.
Однак, Україна була не єдиним випробуванням для Столтенберга. У своїх мемуарах він зазначив, що коли Дональд Трамп вперше став президентом США, то побоювався розпаду альянсу. “На саміті НАТО 2018 року, де Трамп фактично заявив про намір вийти з альянсу, я був занепокоєний тим, що стану генеральним секретарем, який курируватиме кінець…”, – поділився Столтенберг.
Discussion about this post