Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук публічно відреагував на критику проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що твердження про його неналежну підготовку та відсутність обговорення не відповідають дійсності. Він наголосив, що над документом працювали понад 300 фахівців протягом семи років, а більшість пропозицій від професійних спільнот знайшли відображення у фінальній редакції.
У своєму зверненні у Facebook Стефанчук назвав головним міфом твердження про те, що проєкт Цивільного кодексу був підготовлений неналежно та без широкого обговорення. За його словами, робоча група була створена ще у 2019 році, і до її складу увійшли провідні представники юридичної науки та практики — професори, судді, адвокати, нотаріуси.
Протягом семи років вони опрацьовували документ за всіма правилами нормопроєктування: від концепції, яка пройшла широке обговорення, до фінальної редакції. У процесі було отримано понад сто пропозицій від університетів, освітніх закладів та професійних спільнот, більшість із яких враховано.
Стефанчук також зазначив, що окремі положення кодексу обговорювалися з медіа-юристами, зокрема щодо балансу між свободою слова та правом на приватність. Це, за його словами, свідчить про відкритість процесу та прагнення врахувати суспільні інтереси.
Проєкт нового Цивільного кодексу викликав суспільний резонанс після появи норм, які дозволяли укладати шлюб із 14 років за визначених умов. Після критики ця норма була вилучена. Стефанчук наголосив, що саме завдяки відкритому обговоренню вдалося виправити суперечливі положення.
Новий Цивільний кодекс має стати найбільшим законодавчим актом у сфері приватного права в Україні, який визначатиме правила цивільних відносин на десятиліття вперед. Відповідь Стефанчука демонструє прагнення влади зняти суспільну напругу та підтвердити легітимність процесу його підготовки.
Таким чином, парламентський спікер намагається переконати суспільство, що документ не є продуктом кулуарних домовленостей, а результатом багаторічної роботи професійної спільноти.
Discussion about this post