Скільки ще зможе воювати Росія – Економічний прогноз CNN щодо ресурсів Кремля – Світові новини

Західні санкції та внутрішня інфляція поки що не стали критичними для Кремля через стабільні прибутки від продажу нафти Азії. Високі виплати військовим та працівникам оборонних заводів фактично «купують» лояльність найбідніших регіонів, нівелюючи соціальне невдоволення. Експерти прогнозують, що економічний чинник не змусить Москву відмовитися від агресії у найближчій перспективі.

Російська економіка входить у фазу тривалої стагнації, проте наявних ресурсів Кремлю цілком достатньо для ведення бойових дій високої інтенсивності протягом наступних кількох років. Попри зростаючий тиск санкцій та рекордні військові витрати, економічна ситуація не стане тією «останньою краплею», яка змусить агресора зупинитися найближчим часом. Аналітики наголошують, що поки Росія має можливість експортувати енергоносії за прийнятними цінами, економіка не буде визначальним фактором у воєнному плануванні Владіміра Путіна, повідомляє CNN.

Чому російська економіка досі тримається?

Старша наукова співробітниця Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марія Снєгова зазначає, що нинішній стан справ у РФ далекий від катастрофічного. Хоча «цукровий бум» від перших років війни закінчився, ресурсів вистачить щонайменше на 3 — 5 років.

Основні фактори стійкості:

Нафтові доходи: Річард Конноллі з британського інституту RUSI зауважує, що допоки триває стабільний експорт до Китаю та Індії, грошей вистачатиме «просто для того, щоб жити далі».

«Військове кейнсіанство»: У найбідніших регіонах РФ зарплати в оборонному секторі зросли у 3 — 5 разів. Виплати солдатам і так звані «гробові» стали найбільшими доходами, які ці родини бачили за всю історію.

Адаптація до інфляції: Завдяки пропаганді та репресіям, висока інфляція в Росії не викликає масових протестів, на відміну від демократичних країн Заходу.

Історичні паралелі та реальність 2025 року

Історія вчить, що Росія припиняє війни лише тоді, коли стикається з тотальним економічним крахом, як це було наприкінці Першої світової війни або після кампанії в Афганістані. Однак сьогоднішній рівень тиску на економіку РФ ще не досяг цієї критичної позначки.

Зараз Кремль активно перекладає тягар війни на середній клас через підвищення податків. Проте для тих, хто працює на ВПК (військово-промисловий комплекс), війна стала джерелом збагачення. Наприклад, у депресивних регіонах, таких як Бурятія чи Дагестан, банківські депозити зросли на 80 — 150%, що свідчить про значний прилив «військових грошей».

Оглядач Володимир Кравченко у статті для reNews писав, що Росією котиться хвиля репресій. Створена Путіним політична система під час війни переходить у нову якість: арешти чиновників і силовиків стають буденністю, не рятує і лояльність режиму та зв’язки. Низка аналітиків припускають, що влада перетворює репресивний апарат на основу управління, придушуючи невдоволення. Деякі експерти впевнені, що Кремль не організовує репресій спеціально, а просто їм не перешкоджає: пружина репресій розкручується сама, оскільки низи вбачають у них потенціал соціального ліфта й кар’єрного зростання, а верхи — інструмент перерозподілу власності та ресурсів, а також можливість поквитатися з давніми недругами.

Репресії в Росії сьогодні — це не відхилення від повсякденного життя, а норма. Та що масштабнішими стають арешти, то більшою є ймовірність, що у певний момент саме вони стануть причиною руйнування всієї путінської конструкції. Адже репресії є ознакою не сили путінського режиму, а його розкладання. Детальніше про це — в статті Кравченка “Росія у вихорі репресій: влада пожирає своїх”.