Розкопки на території Києво-Могилянської академії. Що знайшли археологи – Перший львівській портал

Археологічні дослідження продемонструвало гарну збереженість стін собору на висоту до 1,5 метри.

Фото: Центр консервації предметів археології

На території Києво-Могилянської академії тривають археологічні розкопки, науковці знайшли залишки Богоявленського собору. Про це повідомляє «Центр консервації предметів археології».

Точне місце розташування Богоявленського собору у 2021 р. з’ясували фахівці ГО «Фонд Великий Льох» під час георадарних досліджень, проведених на території НаУКМА.

У листопаді 2023 р. під час археологічних розкопок був розкритий унікальний архітектурний елемент – добре збережений кут між південним муром та трансептом собору, який за своєю конфігурацією точно може бути визначений на плані споруди.

Археологічні дослідження продемонструвало гарну збереженість стін собору на висоту до 1,5 метри. У розвідувальній траншеї розмірами 4,2 ×1,2 м, на глибині 0,45 м від сучасної денної поверхні, була виявлена верхня частина кладки, мурованої з червоної цегли чотирьох видів: прямокутна, квадратна та два фігурні різновиди. Будівельний розчин – вапняно-піщаний, середньої міцності, з включенням зерен вапна.

Стіни зведено з використанням тичкового способу перев’язки мурування. Мурування лицьового боку стіни, що зазнало пошкоджень під час функціонування споруди, було реставровано: прослідковано п’ять рядів реставраційної жовтої цегли.

Отже, у розкопі були чітко простежені два періоди побудови наземних стін собору: 1-й (1690−1693) − мурування з червоної цегли, розкрите до рівня декоративного профільованого цоколя, 2-й − надбудова стін жовтою цеглою.

Після взяття зразків будівельного розчину та цегли з мурованої кладки собору для подальшого проведення аналізів, розкриті залишки Богоявленського собору були законсервовані.

Нагадаємо, раніше у ДОКС повідомили, що на території Києво-Могилянської академії проведуть розвідувальні археологічні дослідження з розміщення фундаментів пам’ятки «Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря».

За однією з гіпотез, під час спорудження собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного було перенесене. Археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили славетного гетьмана.

Довідково.

До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших взірців українських барокових гетьманських храмів, зображення якого було присутнім на поштових листівках та світлинах. Цегляний Богоявленський собор пов’язаний з іменами двох видатних діячів української історії – славетних козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи. Мурований собор був споруджений у 1690-1695 роках, як головний храм Києво-Братського монастиря. Собор також згадують у більшості путівників Києвом 19-го – початку 20-го ст., оскільки він був одним із найбільш популярних столичних храмів.

__________________________________________________________________________________________________

Джерело