За підозрюваного у координації терактів минулого року, коли в Європі спалахнули вантажні посилки, «б’ються» усі три наймогутніші російські служби: ФСБ, СЗР та ГРУ.
Російські спецслужби та західні служби безпеки ведуть таємну боротьбу за право утримувати під вартою російського агента, підозрюваного в координації торішніх терактів, унаслідок яких у Європі спалахували авіаційні вантажні посилки. У центрі цієї боротьби — Ярослав Михайлов — громадянин Росії, якого підозрюють у допомозі в розробці запальних пристроїв, керівництві операцією з Європи та втечі до Азербайджану за підробленим паспортом, пише The Washington Post.
За словами західних представників служб безпеки, про його важливість для Кремля свідчить те, що керівники всіх трьох російських спецслужб — ФСБ, СЗР і ГРУ — особисто чинять тиск на Азербайджан, щоб повернути Михайлова до Росії, а не видати його Польщі. Своєю чергою Польща, Велика Британія, Україна та Литва також впливають на уряд у Баку, намагаючись не допустити його повернення до РФ. За словами чиновників, втручання російських спецслужб відображає, наскільки важливими для них є надійні посередники, які відіграють дедалі більшу роль у «гібридній війні» Росії проти Заходу.
Атака на вантажні літаки шокувала служби безпеки США та Заходу, які назвали її найзухвалішим і потенційно найнебезпечнішим змовою Росії в рамках кампанії саботажу. Унаслідок атак ніхто не постраждав, але сталися пожежі на складах у Лейпцигу, Варшаві та Бірмінгемі. У Берліні заявили, що пристрої з таймером були достатньо потужними, щоб у разі вибуху в польоті літак міг упасти.
«Михайлов — це новий тип російського агента, завербованого ГРУ з кримінальних організацій завдяки їхнім зв’язкам і можливостям», — заявив високопосадовий європейський чиновник з безпеки.
Росія відновила потенціал, втрачений після вислання сотень агентів у 2022 році. Рік потому ГРУ створило новий підрозділ «Департамент спеціальних завдань» для операцій проти союзників України. Михайлов посідав важливе місце в мережі посередників ГРУ, отримуючи накази з Росії й передаючи інструкції через Telegram групі підлеглих — здебільшого молодих чоловіків із судимостями, готових працювати за криптовалюту. Такий аутсорсинг дозволяє Кремлю заперечувати причетність і захищати власних шпигунів.
За даними слідства, Михайлов уникнув арешту, використавши підроблені документи, щоб вилетіти з Польщі до Туреччини, а звідти — до Азербайджану, де його затримали за підозрою в подорожі з фальшивими документами. Незрозуміло, чому, діставшись Стамбула, Михайлов не полетів одразу до Росії. Офіційні особи припускають, що він, можливо, побоювався наслідків за свою роль в операції, яка загрожувала серйозною ескалацією конфлікту Росії з США та Європою й була настільки зухвалою, що співробітники служб безпеки запитували себе: чи був Кремль повністю поінформований про змову до того, як пристрої вибухнули.
Раніше повідомлялося, що американські та європейські чиновники заявили, що цього року в країнах Заходу спостерігається зменшення кількості російських диверсій. Це свідчить про те, що спецслужби російського диктатора Владіміра Путіна, можливо, стримують гібридну кампанію.
