Американське видання The Wall Street Journal описало стратегію Володимира Путіна у війні проти України. Кремль розраховує на руйнування української економіки та перемогу проросійських сил у Європі.
Російський правитель Володимир Путін не поспішає завершувати війну проти України, оскільки розраховує, що до весни 2027 року його стратегія тиску дасть результат. У Москві сподіваються одночасно виснажити українську економіку масованими ударами по критичній інфраструктурі та послабити західну підтримку через політичні зміни в європейських країнах.
Про це йдеться в матеріалі американського видання The Wall Street Journal, який аналізує плани Кремля та перспективи подальшого протистояння. За оцінкою журналістів, із чотирьох початкових стратегічних ставок Москви дві вже не виправдалися, однак ще дві залишаються в центрі розрахунків Путіна.
Удар по енергетиці та економіці України
Перший напрямок російської стратегії передбачає масштабне руйнування української інфраструктури. Кремль розраховує, що систематичні ракетні та дронові атаки на енергетичні об’єкти, промисловість і транспорт призведуть до економічного виснаження України.
Особливі сподівання Москва покладає на зимову кампанію ударів. Російське керівництво розраховує, що проблеми з електроенергією, опаленням та водопостачанням посилять внутрішній тиск на українську владу і зрештою змусять Київ погодитися на умови Кремля.
Водночас попередні роки війни продемонстрували, що навіть масштабні російські атаки не змогли зламати український спротив. Україна продовжує адаптувати енергетичну систему та нарощувати можливості протиповітряної оборони.
Путін робить ставку на перемогу Ле Пен у Франції
Другий напрямок стратегії Кремля пов’язаний із політичною ситуацією в Європі. Москва розраховує на прихід до влади сил, які виступають проти військової та фінансової допомоги Україні, а також за перегляд санкційної політики щодо Росії.
Однією з головних ставок Путіна є президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Кремль може розраховувати на перемогу правої політикині Марін Ле Пен, яка критично ставиться до масштабної підтримки України.
У разі її приходу до влади французька допомога Києву може суттєво скоротитися. Це також створить проблеми для європейської єдності, оскільки Франція є однією з ключових держав Євросоюзу та має значний вплив на ухвалення спільних рішень.
Подібні тенденції спостерігаються і в Німеччині, де зростає підтримка ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини». Її представники виступають за відновлення масштабних енергетичних відносин із Росією. В Італії також є політичні сили, які скептично ставляться до продовження допомоги Києву.
Американська аналітикиня Ганна Нотт вважає, що росіяни очікуватимуть результатів зимової ракетної кампанії та французьких виборів, після чого оцінюватимуть подальші перспективи своєї стратегії.
Кремль не відмовився від планів підкорення України
У матеріалі також звертають увагу на те, що Росія не відмовилася від початкових максималістських цілей війни. Після переговорів в Абу-Дабі очільник російської делегації Володимир Мединський знову дав зрозуміти, що Москва прагне не просто припинення бойових дій, а зміни політичного устрою України та перегляду післявоєнного порядку безпеки в Європі.
Водночас становище самої Росії також ускладнюється. Значна частина державних витрат спрямовується на війну, бюджет відчуває дефіцит, а економічні проблеми поступово посилюються.
За оцінкою WSJ, весна 2027 року стане важливим моментом для переоцінки російських планів. Однак навіть якщо дві останні ставки Кремля не спрацюють, це не обов’язково означатиме завершення війни. Москва може просто переглянути свою стратегію та продовжити агресію іншими методами.
