Посуха в Ірані – Тегеран на межі евакуації, води залишилось на кілька тижнів – фото – Світові новини

© Getty Images © Getty Images

Влада допускає нормування води та не відкидає можливість тимчасової евакуації мешканців

У столиці Ірану — Тегеран — загострюється водна криза: ключові водосховища, що забезпечують місто, наповнені менш ніж на 11%, а деякі — лише на 8–9% від загальної місткості. На тлі тривалої відсутності опадів президент країни Масуд Пезешкіан допустив можливість евакуації населення у разі подальшої посухи, повідомляє CNN.

За словами глави держави, якщо до грудня не відбудеться істотних дощів, у місті можуть запровадити нормування води. У разі подальшого погіршення ситуації мешканцям «доведеться евакуюватися». Частина експертів вважає такий сценарій малоймовірним, однак визнає критичний рівень загрози.

Проблема не обмежується лише столицею. За оцінками доцента Каліфорнійського університету в Девісі Мохсена Б. Месгарана, близько 20 провінцій не отримали жодних опадів із початку сезону дощів наприкінці вересня. За даними Reuters, приблизно 10% дамб країни фактично пересохли.

Понад 600 мільйонів людей можуть втратити доступ до води: вчені фіксують найгіршу посуху за 1300 років

Нинішня посуха є найпотужнішою щонайменше за останні 40 років. За словами професора Каліфорнійського університету в Ірвайні Аміра АгаКучака, рівень води знижується саме в той період року, коли зазвичай відбувається відновлення запасів. Держава, більша частина якої належить до напівпосушливої кліматичної зони, вже неодноразово стикалася з проблемами водопостачання, однак масштабна загроза для столиці виникла вперше.

Схожі публікації

Позачергові вибори в Республіці Сербській – Додік…

Мирний план Трампа для України – Китай спостерігає за…

Генеральний директор провінційного управління водопостачання та санітарії Мохсен Ардакані повідомив, що головні водосховища, з яких забезпечується мегаполіс, заповнені приблизно на 11%. Зокрема, гребля Латян, розташована за 24 км від міста, має заповнення лише близько 9%. Із травня водосховище біля підніжжя гір Альборз настільки обміліло, що оголило майже повністю пересохле русло річки. Гребля Амір-Кабір, що знаходиться приблизно за 40 миль на північний захід від столиці, нині наповнена лише на близько 8% від своєї місткості.

Гребля ЛатьянКолаж ZN.UA / Getty Images

Директор Інституту водних ресурсів, довкілля та здоровʼя Університету ООН Кавех Мадані охарактеризував ситуацію як «водне банкрутство». Він пояснив, що держава використовує ресурси з річок, озер, водно-болотних угідь і підземних водоносних горизонтів значно швидше, ніж відбувається їх природне відновлення.

«Ситуація в країні — це не короткострокова катастрофа, а довгострокова катастрофа, що тягне за собою незворотні збитки», —сказав він.

За оцінками фахівців, значна частина проблем пов’язана з державною політикою продовольчої самодостатності, яка посилилася у відповідь на західні санкції. Площа зрошуваних сільськогосподарських угідь із 1979 року зросла вдвічі, а деякі культури, зокрема рис, потребують великих обсягів води. Близько 90% усіх водних ресурсів держави нині споживає аграрний сектор.

Однією з найпомітніших жертв водної кризи стало Озеро Урмія, яке за останні десятиліття суттєво скоротилося. Посуха вплинула на процес, проте визначальну роль відіграли греблі та свердловини, споруджені для потреб фермерських господарств і такі, що перекрили природне живлення водойми. Водночас у посушливих і напівпосушливих регіонах були створені водоємні промислові виробництва, зокрема нафтогазові, що також посилило навантаження на водні ресурси.

Озеро УрміяGetty Images

Зростання чисельності міського населення додатково підвищило попит на воду. Ситуацію ускладнює й зношена інфраструктура: за оцінками Месгарана, близько 30% очищеної питної води втрачається через негерметичні системи розподілу, а рівень повторного використання води залишається низьким.

Держава перебуває у шостому році безперервної посухи. За словами Мадані, її масштаби, інтенсивність і тривалість «не є прецедентними в сучасну епоху». Аналіз мережі World Weather Attribution свідчить, що поєднання високих температур і дефіциту опадів було б неможливим без антропогенної зміни клімату.

Голова міської ради Мехді Чамран, як повідомляє Reuters з посиланням на місцеві джерела, нагадав про традицію молитов про дощ, зазначивши, що раніше люди для цього йшли в пустелю і, на його думку, не варто нехтувати цією практикою.

У ЄС розробляють план скорочення споживання води на 10% через посуху — FT 

На початку місяця віряни в одній із мечетей столиці зібралися для молитви про дощ. Осінь, на яку покладали надії мешканці, принесла лише окремі незначні опади. Офіційно влада не оголошувала про запровадження нормування, однак жителі міста повідомляють про зниження тиску у водопровідних мережах і випадки повного припинення подачі води.

Getty Images Getty Images

За словами Мадані, урядова комунікація з громадянами є фрагментарною та непослідовною, що призвело до високого рівня недовіри й поширення теорій змови, зокрема тверджень про нібито «викрадення хмар» іноземними державами.

Попри заяви президента, масштабна евакуація вважається малоймовірною. Водночас влада вже раніше намагалася частково зменшити навантаження на водні ресурси шляхом оголошення надзвичайних державних свят улітку, щоб тимчасово зменшити кількість мешканців у місті.

«Якщо у вас залишилося лише кілька днів або тижнів води, навіть економія на кілька годин може мати величезне значення», —зазначив Мадані.

Уряд також застосовував технології «посіву хмар» — введення частинок у хмарні маси з метою стимулювання опадів. Водночас, за словами Мадані, на сьогодні бракує наукових доказів високої ефективності цього методу, а його використання більше свідчить про намагання влади продемонструвати активні дії у відповідь на кризу.

Експерти наголошують, що подолати довгострокову кризу без масштабних реформ неможливо. Серед необхідних змін — диверсифікація економіки та скорочення залежності від водоємних секторів, зокрема сільського господарства. Водночас такі кроки можуть призвести до зростання безробіття та соціальної напруги.

За оцінками фахівців, навіть у разі опадів їх може виявитися недостатньо для повноцінного відновлення водних ресурсів, оскільки, як пояснив АгаКучак, природні процеси нині накладають жорсткі обмеження. За його словами, виснажені водоносні горизонти та деградовані екосистеми не здатні відновитися в короткі строки, а затягування з ухваленням системних рішень лише скорочує кількість доступних варіантів реагування.

«Водна криза — це не лише екологічна проблема; вона дедалі більше переплітається із соціальним та політичним майбутнім країни», — підсумував науковець.

За даними спільного дослідження вчених Університетського коледжу Лондона (UCL) та The Guardian, великі території Південної та Центральної Європи втрачають підземні та поверхневі водні запаси з безпрецедентною швидкістю. Вчені закликають терміново скорочувати витоки води, запроваджувати повторне використання води, будувати «водорозумну» економіку та масово збирати дощову воду навіть у країнах типу Великобританії.