Після серпня, який був насичений геополітичними самітами, стає зрозуміло, що Європа самостійно захищає суверенітет України, що означає, і власну безпеку від агресії РФ, тому не може розраховувати на значну підтримку з боку США.
Про це повідомив старший науковий співробітник Європейського політичного центру Пол Тейлор для The Guardian. “Почуття стратегічної самотності в умовах дедалі жорстокішої боротьби за світову владу є наслідком літа поступливості, під час якого ЄС прийняв явно незбалансовану торгівельну угоду, нав’язану Дональдом Трампом, і пообіцяв неймовірно великі інвестиції в США, а європейські члени НАТО пообіцяли збільшити свої видатки на оборону до амбітних 5% валового внутрішнього продукту – все це для того, щоб заспокоїти Трампа в надії зберегти участь США в європейській безпеці”, – нагадав автор публікації.
За словами Тейлора, могло бути й гірше, однак цього не сталося, адже лідери Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Фінляндії та Європейської комісії показали свою єдність у відхиленні вимог російського диктатора Володимира Путіна, коли супроводжували президента України Володимира Зеленського до Білого дому минулого тижня. “Їм вдалося пом’якшити частину політичної шкоди, заподіяної червоною доріжкою, якою Трамп зустрів російського президента на Алясці, і домогтися від Трампа нечіткої обіцянки, що США нададуть певну підтримку європейським силам безпеки для України в разі укладення угоди про припинення вогню”, – зауважив оглядач.
Проте, як нагадав Тейлор, Трамп вчергове заперечив можливість членства України в НАТО та відмовився від вимоги, аби РФ погодилася на негайне припинення вогню в Україні. Крім того, американський лідер не отримав від Путіна жодних взаємних поступок та пропустив самопроголошений термін для введення жорсткіших санкцій проти Росії. “Він також не дав жодних гарантій, що Європа буде за столом майбутніх мирних переговорів. Ба більше, його міністр фінансів заявив, що США стягуватимуть 10% націнку на всі європейські закупівлі американської зброї для України – фактично, це військовий податок на власних союзників”, – додав автор матеріалу.
Водночас теперішнє керівництво Європи стикається з політичними та економічними труднощами всередині своїх країн, адже намагається збільшити військову та фінансову підтримку для України, а також скласти надійний план гарантій безпеки після закінчення війни. “Попри вражаючий ефект, продемонстрована Білим домом єдність і рішучість Європи вже починає розпадатися. Віцепрем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні висміяв заклик президента Еммануеля Макрона розмістити європейські сили в Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц піддається критиці всередині власної коаліції за пропозицію про те, що Берлін надасть війська для сил безпеки, які формує “Коаліція охочих””, – зазначив Тейлор.
Тому наразі постає питання: чи зможе коаліція держав під керівництвом Європи справді надати Україні надійні гарантії безпеки у разі припинення вогню. “Якою буде визначена місія та правила застосування сил безпеки, і яку підтримку нададуть США або НАТО у разі російського нападу? Чи мають ключові європейські держави, які не можуть розраховувати на надійну підтримку США, політичну волю і витривалість, щоб стримати Путіна, метою якого є саме витіснення США з європейської безпеки і розкол європейців між собою? Спогади про провали європейських миротворчих операцій у Боснії в 1990-х роках і боягузливу реакцію Європи на захоплення Росією Криму в 2014 році не вселяють оптимізму”, – наголосив оглядач.
Експерт вважає, що зміцнення України за допомогою зброї, торговельних пільг та фінансової підтримки на сьогодні є найкориснішим внеском, який можуть зробити європейці. “Оскільки Путін не виявляє жодних ознак припинення війни або участі в серйозних мирних переговорах, а Трамп не бажає чинити реальний тиск на Росію, здатність європейців забезпечити будь-яке перемир’я навряд чи буде випробувана. І це добре, оскільки ми все ще далекі від того, щоб мати надійні політичні та військові можливості для стримування Росії без надійної підтримки США”, – підсумував Тейлор.
Discussion about this post