Підлогове утримання індиків передбачає три технологічні схеми – Економіка

Промислову відгодівлю індиків на великих підприємствах частіше реалізують за підлоговою технологією. Вона може бути організована за різними технологічними схемами, пише журнал «Наше птахівництво».

Найпоширенішою є схема відгодівлі без пересаджування птиці, а також дві схеми з пересадженням: на четвертому чи шостому тижні. Кожна зі схем передбачає відгодівлю індичок до 15-16 тижнів, а індиків – до 20-21 тижня.

За схеми відгодівлі без пересаджування птиця весь час перебуває в одному виробничому просторі. Цю технологію можна застосовувати в окремих приміщеннях різного розміру та планування. Так мінімізують стрес тварин і зменшують трудовитрати персоналу. Хоча відгодівля без пересаджування зменшує виробничі цикли до 2,4 на рік, а також показник використання виробничої площі – 169 кг птиці живою вагою на 1 м² підлоги.

Технологічне обладнання для цієї схеми відносно дороге й енергоємне. Загалом відгодівля без пересаджування – оптимальний варіант для невеликих господарств, виробничі приміщення яких обмежені за площею та мають різне планування.

Технологічна схема з пересаджуванням птиці в інший пташник після чотирьох тижнів вирощування дозволяє рівномірно розподілити цикли відгодівлі протягом року, збільшити показник використання виробничої площі до 203,4 кг птиці живою вагою на 1 м² підлоги (для пташників, де відгодівля з п’ятого тижня), а також раціональніше використовувати технологічне обладнання.

Мінуси цього варіанту підлогового утримання – стрес птиці під час пересаджування та трудовитрати. Для реалізації цієї схеми в господарстві має бути щонайменше сім пташників: один – для утримання протягом перших чотирьох тижнів і шість пташників – для основної відгодівлі.

Технологію відгодівлі з пересадженням на четвертому тижні застосовують і невеликі господарства, і потужні підприємства.

Схема, що передбачає пересаджування індиків у інший пташник після шести тижнів вирощування, дозволяє досягти найбільшої кількості виробничих циклів на рік, а також найвищого показника використання виробничої площі – 228,8 кг птиці живою вагою на 1 м² підлоги (для пташників, де відгодівля з сьомого тижня). При цьому одночасно знижуються витрати на машинно-апаратурне оформлення.

Недоліки цієї схеми такі, як в другої: стрес птиці та збільшення трудовитрат через пересаджування поголів’я.

Для реалізації зазначеної технології господарство має оперувати достатньою кількістю виробничих будівель: наприклад, утримувати один пташник для початкової відгодівлі, розрахований на 6,5 циклів на рік, та чотири пташники завершальної відгодівлі, розраховані на 3,25 циклу на рік.

Як повідомлялося, в Україні 70% індиків – вітчизняної селекції.