Фото з місця події
Майстриня зі Сквири проводить заняття з петриківського розпису для маленьких переселенців та місцевих дітлахів у Теофіполі, на Хмельниччині
Про це повідомляє інформаційний портал “П’ятий портал”.
Метою занять є не лише розвиток творчого мислення, а й соціальна адаптація малечі до нового середовища, зняття стресу та подолання психотравми від пережитого.
У волонтерському Гончаренко центрі в Теофіполі волонтерка з Київщини проводить заняття з петриківського розпису, паперопластики та малювання для маленьких переселенців з окупованих територій та місцевих відвідувачів.
Сама Анна Жуковська за фахом художниця та кондитерка. Жінка переїхала до Хмельниччини зі Сквири, що на Київщині.
Я змінила місце проживання та знаю, як важлива підтримка. І це мені пощастило, бо обставини переїзду були радісними – я вийшла у Теофіполі заміж. Але навіть мені було важко. А людям, які втратили свої домівки через війну, тим паче потрібна підтримка. Особливо, якщо це діти! Адже малеча так гостро переживає біль! І часто діти не можуть його висловити, інакше ніж через творчість
– каже ведуча занять.
11-річна Марія Павліченко з Херсонщини приходить на заняття з молодшим братиком Костею.
Ми переїхали до Теофіполя з Херсонщини ще минулої весни. Я приходжу на малювання та на англійську в Гончаренко центр. Цьогоріч піду тут до школи, тому що у мене тут вже є багато друзів. І мій брат Костя теж піде. Мені дуже подобається малювати, особливо квіти, та робити різні красиві речі. Пані Анна, яка вчить нас петриківці, – дуже класна. Ще вона пече смачні-пресмачні пряники та пригощає нас!
– наголосила маленька художниця.
За словами директорки Гончаренко центру в Теофіполі Лілії Архіпович, понад половина групи – переселенці.
Діточки, які переїхали до Хмельниччини з окупованих територій, відвідують у нас заняття давно. Ми цілеспрямовано робимо змішані групи, щоб діти звикали, знаходили для себе нове коло спілкування. Так само звикають і батьки. Перший рік багато дітей, які ходять до нас на творчі заняття та англійську, продовжували навчання дистанційно в своїх школах. А зараз мені матусі кажуть, що записали дітей до нашої місцевої школи. Ми раді, що вимушені переселенці відчувають, що Теофіполь – їхній новий дім!
– зазначила керівниця волонтерського простору.
Якби не ці заняття, якби не підтримка волонтерів – ми б вже з глузду з’їхали! Це було так страшно і важко. Здавалося, що я не витримаю, коли почалася війна. Здавали нерви. А в мене маленький син, треба було триматися. Я дуже вдячна теофіпольцям! Це неймовірні, добрі та справжні люди, які підставили нам дружнє плече. Зараз ми тут вже акліматизувалися, Богдан познайомився з однолітками, пішов до школи. І, звісно, продовжує ходити на свої улюблені творчі заняття
– поділилася з нами Луїза Гриценко, що переїхала з Харківщини.
Нагадаємо, що в Ірпені проведуть тренінг “Школа адвокації”.
"П’ятий портал"Джерело
Discussion about this post