Переселенці з Сумщини, які оселилися на Хмельниччині, чекають допомоги від держави – Суми та область

Переселенці з Сумщини, які оселилися на Хмельниччині, чекають допомоги від держави 15:10 / 20 квітня 2024 Новини Суспільство 

Три тижні мешкає в селі Гуків Кам’янець-Подільського району вимушений переселенець, пенсіонер з Сумської області Василь Бортняк з дружиною. Відколи приїхали — не отримали від держави допомоги на проживання, а компенсації за пошкоджене та знищене майно взагалі невідомо коли виплатять.

На теперішньому обійсті Василя Бортняка – причіп мотоблока, яким вимушений переселенець з дружиною виїжджав з Рижівки в березні цього року, прохаючи про гуманітарний коридор. В стінці причепу — дірка від влучання уламка.

“Нам відповіли, що гуманітарного коридору не буде, тому що росіяни відмовили й припиняти вогонь не будуть. Я завів мотоблок, кинув пару мішків з речами, підняв білий прапор і поїхав. Ото один уламок влучив в борт, але Бог помилував мене. Люди йшли пішки, тягнули корів на мотузках за собою, отак люди виїжджали”, — згадує Василь Бортняк.

За його словами, в Рижівці залишили землю — майже вісім гектарів паїв і городів, хату. Живність — просто випустили з сараїв, залишили й все майно.

“Вже нічого немає, хто там мародерствує — невідомо, але вже все звідти витягнуто”, — розповів чоловік.

Голова Гуківської громади Петро Ільницький каже: переселенців поселяють в порожні будинки з дозволу їхніх власників. Наразі це 47 сімей, яким допомагають чим можуть.

“Переважно — це будинки, в яких ніхто не проживає, в яких є власники. Власники з людей-переселенців кошти за проживання не отримують. Найчастіше надають ці будинки безкоштовно, переселенці сплачують тільки комунальні послуги. Власники отримують компенсацію — до 15 гривень в день за кожного переселенця”, — розказав Петро Ільницький.

Василь Бортняк родом з Гукова, та понад 40 років жив в Сумській області. Його син два роки воює, дочка — залишилася в Сумській області. Сюди його покликали родичі — пожити в цій хаті, доки власник за кордоном. Де Василь з дружиною мають мешкати, коли господар повернеться, Василь не знає, бо купити хату за свої дві пенсії не можуть, хоча цінами вже цікавились.

“В Гукові хати коштують від 1,5 тисячі доларів до 14 тисяч. Але нам хоча б за тисяч п’ять купити, але в нас, на жаль, таких коштів нема. Якби я отримав компенсацію, оце що ми в “Дію” подали за свій будинок, тут би міг спокійно собі купити. Всі документи в “Дію” в мене вже підтягнуті, нема лише акту, що дійсно житло пошкоджене, чи знищене. А цей акт буде лише після закінчення війни”.

Майно — знищене чи пошкоджене, має обстежувати комісія, яка створена при тергромаді, розповіла головна спеціалістка обласного Департаменту розвитку громад Яна Тархан.

“При кожній ТГ створено комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомості майна внаслідок бойових дій. Основними завданнями якої є: встановлення наявності, чи відсутності підстав для отримання компенсації. Використати дані кошти можна протягом року на будівельні матеріали, вікна, двері, покрівлю, а також на оплату будівельних робіт”.

Василь каже: комісія в Білопільській громаді на Сумщині є, але не ризикує їхати в Рижівку за кількасот метрів від російського кордону. За його словами, згідно з урядовою постановою, на території два кілометри від кордону мають створити зону безпеки, де перебуватимуть тільки військові. Цивільні там уже не житимуть.

“Там в будь-якому разі мені вже ніхто не дозволить жити. Раз не дозволять, значить, має бути якась постанова окрема по тих селах, які безпосередньо межують із Росією, щоб сказати людям конкретно: ви там жити більше не будете та надати їм компенсацію, і все, і закриється ця проблема”.

Та постанови такої наразі немає, і пенсіонери не знають, як мають жити далі. Василь розповідає: за три тижні ні він, ні жінка так і не отримали від держави допомоги на проживання: по дві тисячі гривень, які їм обіцяли в Управлінні соцзахисту Сумської області.

“Мені кажуть: “Ми нічого не знаємо, списки подали в Міністерство інтеграції, вони вам ці гроші мають переслати на карточку”. Дзвоню я на “гарячу” лінію Мінінтеграції, вони кажуть: “А хто це вам сказав, що ми вам маємо гроші на карточку пересилати? Дзвоніть у Міністерство соціального захисту”. Дзвоню я в Міністерство соціального захисту на “гарячу” лінію: “Добре, ми прийняли ваш запит, все”. Це було 4 квітня. Ні грошей, нічого нема”.

Заступник директора Хмельницького обласного Департаменту соцзахисту населення Вадим Маруняк розповів, що з 1 березня змінено алгоритм надання такої допомоги.

“Держава дає можливість отримати ще пів року таку допомогу і саме без звернення, відвідування управлінь соціального захисту населення, подання відповідних заяв. Передбачено автоматичне продовження виплати допомоги. Я раджу звернутися в Управління соціального захисту населення за місцем проживання з відповідною заявою”.

За його словами, могли виникнути технічні неполадки програми, або були неправильно внесені дані.

suspilne.media

Читайте нас також у