Для вибору оптимальних режимів оброблення та зберігання інкубаційних яєць важливо розуміти зміни, що відбуваються з ними від знесення до початку інкубації, пише журнал «Наше птахівництво».
Спочатку кутикула гідратована та структурована так, аби забезпечити доправлення вологи (до того ж можливе проникнення бактерій). У наступний період кутикула стає сухою та перешкоджає руху вологи. Бактерії, вже наявні в яйці, переходять у білок, значення рН якого визначає його антибактеріальні властивості.
Останньою лінією захисту зародка є перивітеліновий шар, який має антибактеріальні властивості. Водночас зовнішня підшкаралупна мембрана яйця зневоднюється, зв’язується з внутрішньою мембраною й набуває бар’єрних властивостей. Ці процеси відбуваються протягом 24 годин.
Бактерії, що потрапили всередину, знешкоджуються, і білок змінюється таким чином, аби забезпечити активний розвиток ембріона за високої температури. Зазначені зміни охоплюють виникнення оптимального градієнта рН у шарі епібласта, а також зрідження білка для зменшення бар’єрного ефекту щодо газів і поживних речовин. Тривалість цього процесу залежить від якості білка, зумовленої генетичними чинниками, параметрами довкілля й особливостями годівлі птиці.
Достатня тривалість зберігання інкубаційних яєць дозволяє природним чином досягти точки оптимального співвідношення зазначених чинників, якщо тільки цей процес не гальмується зовнішнім впливом на динаміку змін білка та потребу періодично інтенсифікувати метаболізм для відновлення належних градієнтів.
Раніше ми писали, як температура зберігання інкубаційних яєць впливає на виводимість.
