Наш ворог мріяв би про закриття університету – Бугров | Політика

Наш ворог мріяв би про закриття університету – Бугров

Київський національний університет імені Тараса Шевченка в умовах повномасштабної війни опинився в ситуації, коли освітні рішення перестали бути суто адміністративними. Вони напряму впливають на стійкість інституції, якість підготовки фахівців і міжнародне визнання української освіти. Попри це, університет не лише зберіг безперервність роботи, а й поступово відновив очний формат навчання, повернувши кампус до його класичної ролі – простору живої академічної взаємодії.
Ректор КНУ Володимир Бугров зазначає, що одним із ключових процесів останніх років стало повернення до аудиторної освіти після вимушеного онлайн-формату. В університеті це рішення розглядають не як технічний перехід, а як принципове відновлення самої логіки навчання.
Одним із чинників університетської освіти є соціальні комунікації, тобто постійна взаємодія студентів, викладачів і науковців. Саме цей компонент, який у кризовий період довелося частково втратити, поступово став основою відновлення академічного життя.
Водночас університет продовжив розвиток наукової інфраструктури та міжнародної співпраці. Йдеться не лише про участь у грантових програмах, а й про формування центрів колективного користування сучасним обладнанням і поступову інтеграцію в європейський дослідницький простір. Університетська модель дедалі більше орієнтується на поєднання навчального процесу з дослідницькою діяльністю, що змінює саму структуру освіти.
«Ми повинні повернутися до ідеалу дослідницького університету, коли студент якомога раніше розпочинає свою роботу в колективах і дослідженнях», – розповідає ректор.
Окремою темою стала оптимізація освітніх програм. Університет змушений балансувати між економічною доцільністю, державними потребами та збереженням унікальних спеціальностей. Саме тут проявляється одна з характерних особливостей академічної політики: поряд із масовими напрямами зберігаються нішеві програми, важливі для держави. Університет, зокрема, залишається єдиним в Україні, де вивчають литовську мову – приклад того, як освітня політика виходить за межі суто ринкової логіки.
«Коли Україна повністю увійде до Європейського Союзу, кожна мова країни-члена стане робочою мовою Єврокомісії. І те, що в нас є фахівці, які здатні це забезпечити, є важливим», – пояснює Бугров.
Управлінські рішення останніх років також суттєво вплинули на організацію освітнього процесу. Попри суспільну дискусію, університет залишив незмінними строки сесій і випускних іспитів у 2022 році. Згодом це рішення, як визнається всередині системи, дозволило студентам без затримок продовжити навчання або вступити до інших університетів за кордоном. Такий підхід, попри критику, став одним із прикладів жорсткої, але послідовної управлінської логіки, яка сьогодні часто визначає функціонування великих інституцій.
За словами ректора, важливим елементом університетського життя залишається студентське самоврядування. Його роль виходить за межі формальної участі в ухваленні рішень і охоплює ширший контекст – від академічних дискусій до соціальних процесів. В університеті наголошують, що ця участь має бути не лише активною, а й відповідальною, адже будь-які управлінські рішення мають довгострокові наслідки для всієї спільноти.
Окремо в університеті підкреслюють складність балансу між безпекою та безперервністю освіти. Це питання залишається одним із найбільш чутливих, адже стосується як фізичних умов навчання, так і якості освітнього результату. В адміністрації звертають увагу, що надмірне скорочення очного компоненту може впливати на міжнародне визнання дипломів, що вже сьогодні стає практичним викликом для випускників.
Водночас в університеті визнають, що не всі трансформації вдалося реалізувати в повному обсязі. Зокрема, цифровізація, яка планувалася як один із ключових напрямів розвитку, просувається повільніше через воєнний стан. Попри це, вона залишається серед стратегічних пріоритетів на найближчі роки.
Не зважаючи на складність викликів, університет зберігає досить послідовну траєкторію розвитку. У керівництві підкреслюють, що ключовим принципом залишається не ситуативне реагування, а системність і довгострокове бачення. Саме ця управлінська логіка дозволила закладу пройти період різких змін без втрати інституційної цілісності.