Москва вимагає території як “квиток” до миру

Кремль висунув нову цинічну умову для так званих “повноформатних” мирних переговорів: Україна має віддати Росії Запоріжжя та Херсон. Дмитро Пєсков заявив, що лише після цього відкриється “коридор” до припинення вогню, фактично повторивши ультимативні вимоги Путіна.

У Кремлі вкотре продемонстрували, що їхнє бачення переговорів з Україною не має нічого спільного з миром. Прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що президент Володимир Зеленський повинен віддати наказ Збройним силам України залишити Донбас, а також території Запорізької та Херсонської областей. Лише після цього, за словами Пєскова, “відкриється коридор” до повноформатних мирних переговорів.

Ультиматуми замість діалогу
Російська влада вкотре повторює вимоги, озвучені Путіним ще у червні 2024 року: повне виведення українських військ із Донбасу, Запоріжжя та Херсона, відмова від вступу до НАТО, нейтральний і позаблоковий статус України, демілітаризація та “деназифікація”. Кремль також вимагає міжнародного визнання окупації Криму, Севастополя та чотирьох українських областей як “суб’єктів РФ”.

Цинізм на тлі війни
Пєсков озвучив ці умови паралельно з масованими атаками на українські міста, вбивствами мирного населення та руйнуванням критичної інфраструктури. Така позиція Кремля свідчить, що Москва не шукає миру, а прагне легалізувати агресію та територіальні захоплення.

Реакція та наслідки
Українська влада неодноразово наголошувала: жодні переговори не можуть відбуватися на умовах капітуляції чи відмови від територій. Вимоги Кремля розглядаються як черговий інструмент гібридної війни, спрямований на деморалізацію суспільства та тиск на міжнародних партнерів. Експерти застерігають, що відсутність успіхів Росії на фронті може підштовхнути Путіна до пошуку “символічної перемоги” над НАТО, а мішенню можуть стати прикордонні райони країн Балтії.

Висновок: нова умова Кремля — це не пропозиція миру, а черговий ультиматум, який підтверджує справжню мету Росії: знищення української державності та розширення окупації. Україна та її союзники розглядають такі заяви як доказ того, що Москва не готова до справжнього діалогу, а лише до продовження війни під прикриттям “переговорів”.