Мирні переговори щодо України – Польща не брала в них участі і тому обурена – Світові новини

Варшава зараз бореться за те, щоб потрапити до “переговорної кімнати”.

Польща, яка є однією з ключових країн НАТО на передовій, обурена тим, що її відсунули від участі в дипломатичних обговореннях мирної угоди щодо України. Коли цього тижня лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та України зустрілися в Лондоні, щоб узгодити позиції щодо мирного плану, який просуває Вашингтон, Польщу навіть не внесли до списку запрошених.

Це вже друга подібна образлива ситуація за два місяці — раніше Варшаву не покликали на важливий мирний саміт у Женеві 23 листопада.

Для країни, яка є однією з найактивніших у ЄС щодо підтримки України, таке виключення стало болючим ударом. І націоналістичне оточення президента Кароля Навроцького не згаяло часу, звинувативши в цьому провалі ліберального прем’єр-міністра Дональда Туска, зазначає журналіст Politico Бартош Бжезінський.

“Відсутність Польщі в Лондоні — це ще один приклад некомпетентності Дональда Туска”, — обурився після зустрічі на Даунінг-стріт сенатор від націоналістичної партії “Право і справедливість” Марек Пенк, назвавши Туска “політиком другого ешелону в Європі”.

Причини розчарування Польщі очевидні. Польща не тільки прийняла 1 мільйон українських біженців і є ключовим центром постачання для України, але й відіграє вирішальну роль у тиску на Європу з метою переозброєння.

Журналіст додає, що Туск також висловив певне роздратування через фактичне відсторонення Польщі від дипломатичних процесів. Після зустрічі в Женеві він попросив додати його до спільного європейського комюніке — крок, який, за словами польських коментаторів, лише підкреслив відсутність Польщі за столом переговорів.

“Я не хочу розбурхувати емоції, але скажу прямо: не всі у Вашингтоні — і вже точно ніхто в Москві — хочуть, щоб Польща була всюди присутня”, — сказав Туск і додав, що сприймає це відсторонення — очевидно, пов’язане з непохитною підтримкою України — “як комплімент”.

Бжезінський стверджує, що у перші роки війни Польщу було неможливо ігнорувати. Вона відправила значну частину свого арсеналу в Україну, переконала Берлін надіслати до Києва танки Leopard і виступила незамінним логістичним центром НАТО, зокрема з авіабази поблизу міста Жешув.

Але значна частина цього впливу зникла. Запаси зброї Польщі радянських часів вичерпані, а її масштабна програма переозброєння не дозволить їй протягом багатьох років надавати допомогу іншим країнам.

Тим часом Франція, Німеччина та Велика Британія обіцяють нові системи протиповітряної оборони, ракети великої дальності і, що найважливіше, готові надати війська для будь-яких майбутніх моніторингових чи миротворчих місій в Україні. Навіть якщо це лише обіцянки, Польща вже відкинула таку можливість.

Колишній президент Польщі Броніслав Коморовський та політичний союзник Туска, стверджував, що відсутність Польщі відображає геополітичні реалії, а не дипломатичну поразку.

“Лондон зібрав три найсильніші європейські країни — політично, військово та економічно — ті, що найбільше сприяють військовим зусиллям України. Польща просто слабша, і хоча Європа цінує роль Варшави, вона повинна бути відповідною до її реальної ваги”, — пояснив він.

Нагадаємо, Україна і Польща почали обговорення зустрічі президентів України й Польщі та обмін візитами, а також можливі дати. Керівник Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач зазначив, що перемовини щодо зустрічі Кароля Навроцького з Володимиром Зеленським вже ведуться.