Миколаївщина поліетнічна: у Миколаєві відбулася науково-практична конференція до Дня міжнаціональної злагоди »

У Миколаєві, у четвер, 21 травня, відбулась І науково-практична конференція «Миколаївщина поліетнічна: минуле та сьогодення національних меншин (спільнот) регіону».

Зустріч науковців, представників органів державної влади, національних меншин (спільнот) та студентської молоді була присвячена Дню міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття, який відзначається в Україні щорічно на державному рівні 21 травня.

Її організаторами спільно виступили управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації та Чорноморський національний університет імені Петра Могили.

Ідейні натхненники зібрання поставили за мету дослідити історичні, соціокультурні та етнополітичні процеси формування поліетнічного середовища Миколаївського регіону, висвітлити роль національних меншин (спільнот) у його розвитку, а також проаналізувати сучасний стан міжетнічної взаємодії, зберегти культурну спадщину та ідентичність національних меншин (спільнот).

З вітальним словом до учасників конференції звернулися заступник голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський, начальниця управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації Олена Буберенко, перший заступник голови Миколаївської обласної ради Ігор Щербина, ректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили Леонід Клименко, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Миколаївській та Херсонській областях Василь Донець.

В ході конференції учасники обговорювали питання історії національних меншин (спільнот) Миколаївщини в імперський період (ХVIII – початок ХХ ст.), національних меншини (спільнот) Миколаївщини в добу тоталітаризму та посттоталітаризму (1920-1980-ті рр.), нових тенденцій розвитку національних меншин (спільнот) Миколаївщини в роки незалежності України та етнічних спільнот краю в роки війн та революцій (ХХ – початок ХХІ ст.).

Спільний діалог науковців, влади та громадськості став важливим кроком в обміні науковими напрацюваннями, узагальнені досвіду співіснування різних етносів, виробленні рекомендацій щодо підтримки міжкультурного діалогу, толерантності та соціальної згуртованості в умовах сучасних викликів.