Макрон зрадив Мерца у питанні заморожених російських активів – FT
Франція і Німеччина розійшлися у думках про те, чи слід використати заморожені російські активи для фінансування потреб України. Ця ситуація, яку вже називають «зрадою» з боку Макрона, засвідчує подальший занепад колись міцного франко-німецького тандему в Євросоюзі.
Про це пише Financial Times.
Автори публікації зазначають, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц був одним з головних лобістів ідеї використати 210 мільярдів євро заморожених російських суверенних активів для допомоги Україні. Натомість президент Франції Еммануель Макрон зберігав публічну тишу щодо цього питання, а приватно його команда висловлювала застереження щодо законності таких дій.
Зрештою в останній момент Макрон приєднався до Бельгії, Італії та інших противників використання російських активів.
«Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити ціну. Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору, окрім як підтримати [прем’єра Італії] Джорджу Мелоні», – сказав на умовах анонімності високопоставлений дипломат ЄС, обізнаний із переговорами.
Як зазначає автор публікації, цей випадок ілюструє нову ситуацію в ЄС, де є ініціативна Німеччина та зволікаюча Франція. У той час як Мерц після перемоги на виборах відчуває себе впевнено у діях на підтримку Україні, Макрон вкрай обмежений в засобах через високий державний борг та політичну нестабільність в країні.
Керівник відділу Європи в аналітичному центрі Eurasia Group Муджтаба Рахман констатує «повний переворот» у ролях Німеччини та Франції. Якщо протягом останніх чотирьох-п’яти років Німеччину вважали політичним гальмом Європи, то тепер саме Париж не в змозі «виконати свою частину угоди».
Як зазначає Financial Times, Мерц насправді прийняв багато тих позицій, які давно відстоював Париж, включаючи європейську стратегічну автономію, перевагу «купуй європейське» в оборонних закупівлях та посилений захист єдиного ринку від недобросовісної конкуренції з боку Китаю. Однак одночасно сама Франція, схоже, відступає від принципів сильної Європи.
«У певному сенсі ЄС ніколи не був таким французьким – приймаючи промислову політику, політику безпеки, значною мірою завдяки Макрону. Але в Брюсселі зростає відчуття, що Франція надає пріоритет національним інтересам над інтересами ЄС… Старе прислів’я про те, що «Франція – це все слова, слова, слова, жодних дій», повертається», – заявила Джорджина Райт, експертка з європейської політики в Інституті Монтене, аналітичному центрі в Парижі.
