Станція «Луна-25», яку готували понад 10 років, політ якої відкладали вісім разів, за попередніми розрахунками, зіткнулася з Місяцем та припинила своє існування
Перша за півстоліття російська космічна місія на Місяць зазнала фіаско.
Станція «Луна-25», яку готували понад 10 років, політ якої відкладали вісім разів, за попередніми розрахунками, зіткнулася з Місяцем та припинила своє існування, повідомила у неділю прес-служба «Роскосмосу».
У суботу стало відомо, що долетівши до супутника Землі, станція не змогла вийти на посадкову орбіту: імпульс, який їй дали двигуни, виявився нерозрахунковим. “Роскосмос” повідомив про “нештатну ситуацію”, поки фахівці екстрено намагалися знайти рішення. Але зв’язатися з апаратом та відновити його керованість не вдалося.
«ЛУНА-25» став найтривалішим «довгобудом» у російському космосі: спочатку його політ планували на 2014 рік. Запуск апарату переносили стільки разів, що, втомившись чекати, ще до війни з проекту вийшли шведи: вони розмістили свої прилади на борту китайського місяцехода «Нефритовий заєць», який успішно запустили у 2019 році.
Після низки невдач міжпланетних місій вчені дуже боялися зазнати невдачі. “Перша російська експедиція на південний полюс Місяця має стати успішною”, – пояснював раніше завідувач відділу ядерної планетології Інституту космічних досліджень (ІКМ) РАН Ігор Митрофанов.
Попередній місячний апарат — «Луна-24» — Радянський Союз запустив 1976 року. Спроби відправити апарати на Марс 1988-го, 1996-го, а потім 2011 року («Фобос-грунт») зазнали невдачі.
Програвши марсіанські перегони, Росія, схоже, вибуває ще й з місячної, поступаючись не лише Китаю, а й Індії — країнам, які раніше вважалися «молодшими» партнерами.
«Ми розучилися сідати на Місяць, — журився 2021 року академік Михайло Маров, який брав участь у кількох радянських міжпланетних місіях, у тому числі з доставки місячного ґрунту на Землю. — У 70-х роках ми робили це неодноразово, а зараз ми втратили все те, що забезпечувало наші досягнення».
