Єврокомісія не має наміру втручатися.
Кондиціонери стають предметом політичних дебатів у Європі, однак Європейська комісія прагне зберегти нейтральність і зазначає, що не планує нав’язувати громадянам рішення щодо встановлення таких систем. Про це повідомляє Euronews.
На фоні рекордних температур Єврокомісія ухилилася від зайняття будь-якої позиції в дедалі запекліших дискусіях про використання кондиціонерів, підкресливши, що не входить до її повноважень визначати споживчі вподобання людей.
На сьогодні кондиціонери встановлені приблизно в 20% домогосподарств Європейського Союзу. Для порівняння, у США, Японії та Південній Кореї цей показник перевищує 90%.
Недостатня кількість систем охолодження стала політично чутливим питанням після того, як сильна хвиля спеки забрала життя щонайменше 1 300 осіб у Європі та змусила багатьох шукати тимчасові рішення для переживання аномально високих температур.
«Ми усвідомлюємо, що більшість житлових будинків і квартир у Європейському Союзі не обладнані кондиціонерами. Традиційно їх не встановлювали, особливо враховуючи, що значна частина житлового фонду є досить старою», — зазначила речниця Європейської комісії з питань клімату Анна-Кайса Ітконен.
За її словами, Єврокомісія не має чіткої позиції «за» чи «проти» кондиціонерів.
«Ми розглядаємо це питання в контексті реконструкції будівель, підвищення їхньої енергоефективності та реалізації житлової стратегії», — пояснила вона.
На запитання журналістів, чи не варто Єврокомісії визначити свою позицію з огляду на політичну значущість цієї теми, Ітконен відповіла, що головним пріоритетом виконавчого органу залишається ефективний і результативний перехід до кліматичної нейтральності.
Водночас вона не виключила можливості перегляду позиції в майбутньому, якщо цього вимагатиме політична ситуація.
«Ми також повинні оцінювати межі наших повноважень: наскільки Європейська комісія має право вказувати громадянам, що вони повинні або не повинні робити», — зазначила речниця.
За її словами, нещодавня хвиля спеки, ймовірно, стала лише початком надзвичайно спекотного літа, тому ця тема може перейти на політичний рівень.
«Якщо держави-члени вважатимуть це необхідним, ми також будемо реагувати на їхні сигнали», — додала Ітконен.
Водночас вона підкреслила, що питання встановлення кондиціонерів у приватних домогосподарствах не є сферою, в якій Єврокомісія має намір детально регулювати поведінку громадян.
Політичні суперечки щодо кондиціонерів
Питання використання кондиціонерів вже багато років викликає дискусії в Європі.
Критики вважають, що кондиціонери збільшують споживання електроенергії, створюють додаткове навантаження на енергетичні мережі, нагрівають навколишнє повітря та не усувають основні причини кліматичної кризи.
Натомість прихильники вважають, що кондиціонери стають необхідною умовою для безпечного життя та підтримки продуктивності праці в умовах зростаючих температур.
У Франції ультраправа партія «Національне об’єднання», яка наразі лідирує в опитуваннях перед президентськими виборами наступного року, запропонувала масштабну державну програму субсидування встановлення кондиціонерів.
Навіть лідерка французьких «зелених» Марін Тондельє визнала, що кондиціонери «стають необхідністю».
З огляду на ці суперечки Єврокомісія діє дуже обережно й підкреслює, що основну увагу слід приділяти не самим кондиціонерам, а джерелам енергії, які вони використовують.
У 2025 році приблизно 47% усієї електроенергії в Європейському Союзі вироблялося з відновлюваних джерел.
Наступного місяця Єврокомісія планує представити План електрифікації, який передбачатиме нові заходи щодо електрифікації систем опалення та охолодження в країнах ЄС.
Дискусія навколо кондиціонерів розгортається на фоні ширшого перегляду Європейського зеленого курсу — масштабної програми законодавчих ініціатив, спрямованих на забезпечення кліматичної нейтральності Європейського Союзу до 2050 року.
Хоча сама мета залишається незмінною, під тиском урядів і бізнесу багато елементів цієї політики вже були суттєво спрощені. Крім того, Єврокомісія майже перестала використовувати у своїх офіційних комунікаціях термін «Європейський зелений курс», натомість дедалі частіше говорить про досягнення «нульових чистих викидів» та «декарбонізацію».
