Передавання вірусу респіраторно-репродуктивного синдрому свиней (РРСС) відбувається передусім за прямого контакту між тваринами, через інфіковану сперму чи вторинні джерела (персонал і технологія в господарстві).
Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.
Свиноматки, в тому числі майбутні (молоді свинки) у віці від 6-7 місяців, можуть заражатися орально-назальним, внутрішньовенним, інтравагінальним та інтратрахеальним шляхами. Вірусемія триває зазвичай менше ніж 3 тижні після інфікування молодих свиноматок, у більшості старших свиноматок ‒ менше ніж 2 тижні.
У польових умовах горизонтальна ймовірність інфекції в цій категорії досить варіабельна. Свинарські господарства, де відсутня клінічна маніфестація і народжені поросята ‒ вірус-негативні, позначаються як РРСС-стабілізовані.
Вертикальне передавання вірусу відбувається головним чином у пізній термін поросності трансплацентарним шляхом до одного тижня після інфекції в свиноматки. Інфекція в свиноматки в період поросності, коли триває плацентація, несе дуже високий ризик інфікування плодів.
Кнури можуть виділяти вірус зі спермою протягом багатьох тижнів після інфекції, часто в інтермітувальному режимі.
Поросята можуть інфікуватися вірусом ще за внутрішньоутробного розвитку в останньому триместрі поросності, внаслідок чого дуже серйозно уражується імунна система безпосередньо після народження. Якщо поросята народжуються живими, що трапляється надзвичайно рідко, то виділяють вірус у зовнішнє середовище. Надалі спостерігається підвищена смертність у період перед відлученням через вплив різних вторинних інфекцій. Ця ситуація зі здоров’ям поголів’я часто з’ясовується під час нового спалаху РРСС у господарстві.
Підтверджено, що в організмі інфікованих свиней вірус РРСС може зберігатися понад 8 місяців, і ці тварини є серйозним джерелом інфекційних ризиків.
Як повідомлялося, профілактика РРСС ускладнюється через мутації вірусу.
Discussion about this post