Нобелівський лауреат попереджає про зростання конкуренції після швидкого прогресу китайських дослідників.
Один із цьогорічних нобелівських лауреатів з фізики Джон Мартініс заявив, що Китай стрімко скорочує відставання від США у сфері квантових обчислень. Практичні квантові комп’ютери можуть з’явитися протягом наступних п’яти-десяти років, передає Bloomberg.
“Китай безумовно дуже конкурентоспроможний у цьому. Люди повинні бути стурбовані тим, що відбуваються справжні перегони”, – наголосив у коментарі Bloomberg Джон Мартініс.
Мартініс нагадав, що після оголошення Google про досягнення квантової переваги у 2019 році Китай відставав у цьому приблизно на три роки. Тепер же ситуація змінилася, і країни конкурують майже на рівних.
“Вони швидко наздогнали. Тепер ми хвилюємося, що, можливо, ми випереджаємо їх на наносекунди. Вони дуже чітко розуміють, що роблять. Коли люди на Заході публікують статті про останні досягнення, вони часто через пару місяців публікують статтю з подібними можливостями”, – додав Мартініс.
Квантові обчислення є стратегічно важливою технологією, яка може суттєво підвищити обчислювальні можливості. Їхній потенціал включає здатність розшифровувати військові комунікації та атакувати критично важливі цифрові системи.
Квантові комп’ютери базуються на кубітах, здатних одночасно приймати значення 0 і 1, що суттєво збільшує обсяг оброблюваної інформації. У розробці квантових комп’ютерів беруть участь уряди різних країн, а також компанії Google та IBM (International Business Machines), поряд із численними стартапами.
Мартініс тривалий час працював у Google над квантовими проєктами та керував експериментом із “квантової переваги”. Він повідомив, що попередив представників Білого дому про ризики під час недавнього візиту. За його словами, адміністрація зосереджувалася на збереженні переваги у сфері штучного інтелекту, але тепер увага зміщується до квантових технологій.
У жовтні Google заявила про запуск алгоритму на квантовому чіпі Willow, який працює у 13 000 разів швидше за найпотужніший суперкомп’ютер. Компанія стверджує, що результат можна повторити на інших платформах, а до корисних застосувань технології залишилося близько п’яти років.
Мартініс нині працює над новим проєктом у Тель-Авіві, де встановлює надпровідний кубітний пристрій, створений його компанією Qolab. Розробка реалізується у співпраці з Ізраїльським центром квантових обчислень та стартапом Quantum Machines, а доступ до обладнання отримають дослідники з різних країн.
Наступного тижня Мартініс отримає Нобелівську премію у Стокгольмі. Його нагороджено разом із Джоном Кларком та Мішелем Деворе за відкриття, що сприяли розвитку квантових обчислень та сенсорних технологій.
Мартініс також вважає, що молоде покоління дослідників має потенціал зробити квантову революцію реальністю. Вчений наголошує, що, попри складність галузі та брак відкритості у приватному секторі, сфера досягла зрілості, пропонуючи величезні можливості для інженерів, програмістів та матеріалознавців.
