Таку поведінку Китаю пов’язують із загостренням відносин між Токіо та Пекіном через ситуацію з Тайванем.
На цьому тижні Китай, який приймає саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), радо зустрічав світових лідерів у Шеньчжені. Військові оркестри виконували урочисті мелодії, а десятки молодих чоловіків і жінок з квітами вітали гостей, при цьому китайські високопосадовці обіймали та тиснули руки лідерам на злітно-посадковій смузі. Однак ця тепла атмосфера не поширилась на прем’єр-міністерку Японії Санае Такаїчі, про що пише The Guardian.
Хоча для Такаїчі, яка відвідала Китай вперше з моменту вступу на посаду понад рік тому, була підготовлена червона доріжка, її зустріла лише скромна почесна варта та китайська чиновниця не дуже високого рангу.
Відмінність у рівні прийому була виразною. Коли президент США Дональд Трамп прибув до Китаю, його на трапі літака зустрічав особисто лідер КНР Сі Цзіньпін. Російського президента Владіміра Путіна вітала одна з найближчих до Сі осіб — Цай Ці. Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанізе та президент Південної Кореї Лі Чже Мьон також отримали аналогічні почесті.
Такаїчі ж на злітно-посадковій смузі зустріла колишня посол Китаю в Греції Чжан Цюе, чиї повноваження значно поступаються тим, хто зустрічав інших лідерів. Водночас Чжан має зв’язки з Японією: її батько, Чжан Шу, раніше був послом Китаю в Токіо.
Багато хто вважає, що такий холодний прийом пов’язаний із напруженими відносинами між Японією та Китаєм через питання Тайваню. Такаїчі викликала дипломатичний скандал, заявивши, що у разі нападу Китаю на Тайвань, Сили самооборони Японії можуть бути залучені, якщо конфлікт становитиме загрозу для країни. Пекін, який вважає Тайвань своєю територією, не виключає можливості застосування сили для його захоплення.
Міністерство закордонних справ Китаю засудило заяви японської прем’єрки. Відтоді Пекін поступово посилював економічний тиск, намагаючись змусити Такаїчі відмовитись від своїх слів, одночасно звинувачуючи Токіо у підвищенні мілітаризації. Такаїчі відмовилась відступати від своїх слів, які хоч і були нетиповими для публічних виступів, відображали давню позицію японського уряду.
У липні міністри закордонних справ Китаю та Японії вперше зустрілися особисто з моменту виникнення суперечки між країнами.
У той час як Сі, Трамп і Путін готувалися до тристоронніх переговорів у Шеньчжені в четвер, 19 листопада, Такаїчі лише вдалося обмінятися з китайським лідером дружнім рукостисканням і кількома словами — ще одне нагадування, що взаємини Китаю та Японії залишаються напруженими, зазначає The Guardian.
Про дипломатичний конфлікт між Пекіном і Токіо та його наслідки писав Сергій Корсунський у статті “Чому одна фраза прем’єрки Японії вибила Китай із дипломатичної колії”. Як зауважував Корсунський, коли Пекін посилив тиск, Токіо зробило висновки: Японія відходить від стриманого пацифізму й нарощує оборонний потенціал. Зміни в політиці Токіо — це не тимчасова реакція, а довгострокова стратегія. Що це означає для Китаю, США та глобального балансу сил, дипломат розповідав у матеріалі “Як Китай розбудив Японію — й отримав зворотний ефект”.
