Інфошантаж під виглядом журналістики: як працюють схеми тиску на бізнес | Політика

Інфошантаж під виглядом журналістики: як працюють схеми тиску на бізнес

В Україні давно діє тіньова індустрія, яка прикривається журналістськими розслідуваннями, але насправді займається системним інформаційним тиском з метою збагачення. Про це на своїй Facebook-сторінці розповів виконавчий директор Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, наголосивши, що мова йде не про свободу слова, а про добре налагоджену схему шантажу.

За словами політтехнолога, найяскравішим прикладом такої схеми є сайт «Антикор», який під виглядом «антикорупційного порталу» розміщує сумнівні матеріали, що часто містять перекручені або фейкові дані. Після цього представники ресурсу пропонують видалити контент — за гроші.

Як зазначає експерт, ціна такого «очищення» стартує з кількох тисяч доларів і може сягати десятків тисяч. Якщо пропозицію ігнорують — публікацію множать на десятках «дзеркальних» сайтів і телеграм-каналів. Така тактика створює ілюзію суспільного резонансу і спричиняє реальні репутаційні збитки для компаній та підприємців.

У прикладах, наведених Голобуцьким, фігурують як великі українські бренди, так і міжнародні компанії, які стикалися з шантажем і подавали судові позови. Деякі виграли справи, але більшість постраждалих змушені нести репутаційні втрати без реального захисту з боку держави.

За його словами, публікації «Антикору» вже торкалися низки компаній:

– АТБ-Маркет — серія матеріалів про «тендерні зловживання», хоча жодного рішення в цих справах не було. Публікації залишилися.
– Укрспирт (Михайло Лабутін) — кілька звинувачень у «розпилах», у підсумку — судові спростування.
– Toshiba Medical — суд визнав матеріал фейковим, зобов’язав видалити.
– Global Spirits — частина фактів була перекручена, що підтверджено судом.
– Eliminalia — іспанська компанія виграла суд у 2024 році за публікацію з наклепом.
– bill_line — фігурує у справах без офіційних звинувачень, з вигаданими епізодами та неіснуючими контрагентами. Компанія доводить це в суді.
– Київський картонно-паперовий комбінат — звинувачує «Антикор» у шантажі після публікацій про корупцію. Справа розглядається в Господарському суді Києва.
– Ігор Стаковиченко — суд визнав матеріали недостовірними та зобов’язав їх офіційно спростувати. Але тексти залишились на партнерських сайтах «Антикору».

«На тлі гучних компаній лишаються менш помітні історії невеликих бізнесів чи фізичних осіб, які просто не витримують тиску. З ними теж працює ця схема — тільки дешевше і простіше. Вибір жертви часто залежить не від “суспільного інтересу”, а від того, хто заплатив за постріл», — зазначає політтехнолог.

Голобуцький наголошує, що коріння цієї системи — у правовому вакуумі: відсутності чітких механізмів протидії інформаційному здирництву та слабкій реакції правоохоронних органів. Він закликає бізнес не мовчати, документувати випадки тиску, звертатися до суду й публічно заявляти про подібні дії. Адже, як резюмує експерт, «без законодавчих змін вони й далі впливатимуть на репутації та політику».