Євросоюз готується застосувати статтю про взаємну оборону | Політика

Євросоюз готується застосувати статтю про взаємну оборону

Європейський Союз має намір перетворити свою статтю про взаємну оборону на дієвий механізм.

Про це заявили за підсумками неформального саміту на Кіпрі 23-24 квітня лідери ЄС. Йдеться про розробку конкретних процедур для впровадження цієї норми на практиці. «Стаття 42.7 не може залишатися теоретичною, – заявив на підсумковій пресконференції президент Кіпру, який головує в Раді ЄС, Нікос Христодулідіс. – Вона має набути змісту».

У Євросоюзі вже розробляють практичний посібник, який має визначити, як саме і за яких умов запускається механізм взаємної допомоги, повідомив голова Європейської ради Антоніу Кошта. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що проблема полягає не у відсутності зобов’язань, а в їх застосуванні: «У договорі дуже чітко прописано, що саме має бути зроблено, але не зрозуміло, коли саме і хто що робить».

Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на окремій пресконференції наголосив, що посилення європейської оборони має відбуватися у тісній координації з НАТО. Європа повинна «значно більше робити для власної безпеки», залишаючись при цьому в межах трансатлантичних зобов’язань, зазначив Мерц.

Дискусія відбувалася на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, що стало однією з головних тем зустрічі. У Євросоюзі обговорюють можливу роль у міжнародних зусиллях із забезпечення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Йдеться про багатосторонню місію за участю понад 50 країн, яка може бути розгорнута за наявності необхідних умов безпеки.

«Європейський Союз не є стороною конфлікту, але стане частиною його розв’язання», – заявив Кошта. Водночас він окреслив пріоритети ЄС: відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці, досягнення стійкого припинення вогню і недопущення появи в Ірану ядерної зброї.

Конфлікт уже відчутно вплинув на європейську економіку. За словами фон дер Ляєн, витрати ЄС на енергоносії різко зросли: «Наші витрати на імпорт викопного палива збільшилися більш ніж на 25 мільярдів євро від початку кризи – лише за 54 дні». Коментуючи ситуацію довкола Ірану, лідери ЄС підкреслили, що говорити про пом’якшення санкцій передчасно.

Окремо лідери Євросоюзу говорили про підтримку України, підтвердивши незмінність позиції Брюсселя. Вони знову наголосили, що процес вступу України до ЄС залишається тривалим і базується на виконанні умов.

Також обговорювався майбутній довгостроковий бюджет Євросоюзу на 2028-2034 роки. Країни блоку розраховують узгодити його до кінця поточного року, причому ключовим елементом фінансування мають стати нові власні ресурси ЄС, тобто доходи бюджету, які не залежать безпосередньо від внесків держав-членів, наприклад надходження від загальноєвропейських податків, мит або зборів.