Приміщення для вирощування й утримання перепелів можуть бути з вікнами і без них. Варто віддавати перевагу останньому типу будівель, бо так легше створити потрібний для птиці світловий режим.
Про це пише журнал «Наше птахівництво».
Для штучного освітлення пташників використовують лампи розжарювання, люмінесцентні чи світлодіодні лампи. Люмінесцентні лампи дозволяють зменшити витрати електроенергії на освітлення, як порівняти з лампами розжарювання, втричі-вп’ятеро, а світлодіодні ‒ вшестеро-вдесятеро.
Для вмикання й вимикання електроламп за заданою програмою, а також регулювання рівня освітленості використовують реостати, тиристорні регулятори, прилади широтно-імпульсної модуляції тощо.
У таблиці наведено один із найпоширеніших режимів освітлення для вирощування та утримання перепелів. Застосовують також переривчасті світлові режими. Наприклад, за вирощування молодняку старше двох тижнів використовують режим із чергуванням періодів світла та темряви тривалістю по 1-2 години.
Світловий режим вирощування й утримання
перепелів
Для утримання промислових перепілок-несучок застосовують режим 18 годин світла ‒ 2 години темряви ‒ 2 години світла ‒ 2 години темряви.
У батьківського стада перепелів високі інкубаційні якості яєць отримують за режиму з чергуванням періодів світла тривалістю 3 години та темряви тривалістю 1 година.
Занадто висока освітленість може спровокувати канібалізм у стаді перепелів, наднизька ‒ уповільнити статевий розвиток, знизити несучість, погіршити інкубаційні якості яєць.
Для зменшення рівня канібалізму серед перепелят застосовують лампи зеленого чи блакитного світла, серед дорослої птиці ‒ червоного світла. Контролюють освітленість у пташнику за допомогою люксметрів.
