Як діагностують псевдомоноз у птиці – Економіка

Псевдомоноз діагностують на підставі епізоотологічних даних, клінічних проявів хвороби, патолого-анатомічних змін і результатів бактеріологічних досліджень патологічного матеріалу загиблої птиці, ембріонів-задохликів, зразків кормів (особливо тваринного походження), змивів із годівниць, інкубаційних і вивідних шаф, обладнання, кліток тощо.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Проводять посів проб біоматеріалу на живильні середовища: МПБ, МПА й середовище Ендо, які інкубують у термостаті протягом 24 годин за температури +37 °С. Якщо через добу спостерігається ріст колоній зеленого, синього, коричневого або чорного кольору зі специфічним запахом жасмину, а за бактеріоскопії виявляють грамнегативні палички, роблять заключний висновок про виділення Pseudomonas aerugіnosa.

Якщо реєструють ріст прозорих, світло-жовтих, світло-коричневих колоній, а на середовищі Ендо – блідо-рожевих колоній, а на бактеріоскопії виявляють грамнегативні палички, культури залишають ще на день у термостаті.

Якщо пігмент піоціанін так і не виявляється, проводять ідентифікацію за морфологічними ознаками, тінкторіальними, культуральними й біохімічними властивостями: росту за +42 °С і його відсутності за +5 °С, гідролізу ацетаміду, відновлення нітратів у нітрити і до молекулярного азоту, здатності ферментувати глюкозу та галактозу з утворенням кислоти без газу, розріджувати желатин та проявляти гемолітичну активність і постановкою РА з діагностичними О-аглютинуючими сироватками.

Вірулентність виділених культур підтверджують біопробою на білих мишах: їм внутрішньоочеревинно вводять змив добової агарової культури фізіологічним розчином у дозі 0,2-0,3 мл у концентрації 500 млн – 1 млрд мікробних тіл. За позитивного результату – загибель протягом 6-24 годин.

Визначення чутливості до антибіотиків і хіміотерапевтичних препаратів проводять методом дифузії в агар.

Для діагностики псевдомонозу важливо виявити септичний процес і геномну ДНК синьогнійної палички в органах і тканинах, які не контактують з навколишнім середовищем у нормі (серці, нирках, печінці). Виявлення геномної ДНК P. aerugіnosa в легенях має значення за дослідження ембріонів і добових курчат, бо, крім діагностичного значення, позитивний результат свідчить про низьку санітарну культуру в інкубаторії.

У системі мікробіологічних досліджень ПЛР також може використовуватися на стадії ідентифікації збудника або на проміжному етапі культивування для визначення стратегії отримання чистої культури.

Як повідомлялося, збудник псевдомонозу значно поширений у навколишньому середовищі.