Директор національної розвідки США вилучила зі своїх усних показань у Сенаті ключовий висновок розвідки: після ударів по Ірану у 2025 році Тегеран так і не відновив збагачення урану.
Директор національної розвідки США Тулсі Габбард з’явилася на слуханнях у Сенаті з підготовленими матеріалами, у яких чорним по білому було написано: ядерна програма збагачення урану Ірану «знищена», а з моменту операції «Midnight Hammer» у червні 2025 року Тегеран «не робив жодних спроб відновити цей потенціал». Ці висновки американської розвідки означали б одне: Іран після ударів не становить ядерної загрози, і привід для нової війни відсутній. Однак саме цю частину з підготовлених показань Габбард виключила і замінила її прямо протилежним твердженням, повідомляє Bloomberg.
Замість того щоб заспокоїти сенаторів, Габбард фактично обґрунтувала тривалу військову операцію. «До операції «Epic Fury» розвідка оцінювала: Іран намагався відновитися після серйозної шкоди, завданої його ядерній інфраструктурі під час 12-денної війни, і продовжував відмовлятися виконувати свої зобов’язання перед МАГАТЕ», — заявила Габбард у Сенаті.
Це принципово інший наратив — не «загроза усунута», а «загроза триває». Саме він і потрібен адміністрації президента США Дональда Трампа для виправдання продовження військових дій.
Сенатор-демократ Марк Ворнер порівняв підготовлений текст із тим, що Габбард реально виголосила, і поставив пряме запитання:
«Ви вилучили той абзац зі своїх усних показань, тому що президент вже заявив про існування неминучої загрози?»
Габбард відкинула таку інтерпретацію і пояснила виключення прозаїчно: «Я зрозуміла, що час спливає, тому пропустила частину підготовленого тексту». Однак це пояснення не зняло питань: пропущеним виявився саме той уривок, який суперечив офіційній позиції Білого дому.
Що знав Трамп?
Трамп неодноразово стверджував після початку американсько-ізраїльської кампанії, що Іран намагається відновити ядерну програму. Висновок же розвідки, який Габбард прибрала зі своїх показань, ці твердження підривав. Відтак виключення цього абзацу узгоджується з лінією Білого дому але суперечить задокументованій позиції власного розвідувального співтовариства Габбард.
Ворнер також нагадав, що Трамп публічно визнав: дії Ірану у відповідь (удари по сусідніх країнах Перської затоки і спроба заблокувати Ормузьку протоку) стали для нього сюрпризом. Сенатор запитав Габбард: чи попереджала вона президента, що у разі початку «вибіркової війни» Іран майже напевно вдарить по союзниках і спробує перекрити Ормузьку протоку?
«Ви відзвітували президентові, що якщо він розпочне вибіркову війну, вірогідним результатом буде удар Ірану по сусідніх країнах Затоки і закриття Ормузької протоки? Чи ви його про ці два факти попередили?» — запитав Ворнер.
Відповідь Габбард не була прямою: вона заявила, що «не обізнана з тими висловлюваннями», і зазначила, що іранські погрози щодо Ормузької протоки є «давньою традицією».
Де ж уран?
Окреме питання, яке залишається без відповіді — де перебуває іранський запас збагаченого урану? До початку ударів Іран офіційно мав значні запаси збагаченого урану. Однак удари по ядерних об’єктах ускладнили завдання відстеження цих матеріалів: невідомо, чи були вони знищені під час бомбардувань, чи евакуйовані, чи сховані.
Показання Габбард прозвучали наступного дня після того, як її топрадник Джо Кент публічно пішов у відставку, заявивши, що Ізраїль ввів президента Трампа в оману, переконавши його в існуванні «неминучої загрози» з боку Тегерана. Ця відставка і мовчання Білого дому щодо конкретних даних про збагачення урану разом створюють картину розриву між тим, що знає розвідка, і тим, що чує президент. Нагадаємо, що Всесвітня організація охорони здоров’я готується до можливої ядерної катастрофи, якщо війна між Іраном та США загостриться ще більше.
Як писав The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ані американському народу, ані світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.
Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану щодо повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.
Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути, адже Тегеран в Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутній на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, аби не починати війну.
Discussion about this post