Гандбольне «Динамо-Академія» сенсаційно стало чемпіоном Вищої ліги: президент розповів детальніше про цей прорив • Гандбол •

По центру – Ваелнтин Грабко / Фото з Facebook

Розпитали Валентина Грабка про довгоочікуване, але несподіване підвищення команди у класі

За останні десять років полтавські любителі гандболу вже встигли звикнути до того, що «Динамо-Академія» не хапає зірок з неба. Минулі славетні часи — коли полтавська команда вигравала чемпіонат і грала у Лізі Чемпіонів — давно минули. «Динамо» ж з перемінним успіхом бовталося у другому дивізіоні. Втім, в сезоні 2024/2025 динамівці здійснили різкий стрибок. Команда не просто виграла Вищу лігу й підвищилася у класі, а й пройшла практично весь сезон без поразок, а єдина трапилася коли полтавці вже святкували чемпіонство.

Ми поспілкувалися з президентом клубу та очільником Федерації гандболу Полтавської області Валентином Грабком і запитали — в чому секрет такого прориву і чого чекати від команди у Суперлізі.

– Валентине, Ви вже давно опікуєтеся «Динамо-Академією», і попередні сезони зовсім не віщували такого чемпіонства. Що сталося цього року? Тренерський склад залишився той самий, прізвища у складі теж глобально не помінялися.

– Глобально, але вдалося точково підсилитися й ці новачки стали ключовими. До команди повернулися голкіпер Микола Кривошей та польовий Вадим Симоненко. Це дуже сильні гравці, які виступали за нашу команду, потім грали у Харкові в Суперлізі, й от зараз повернулися. Вони стали нашими лідерами і їх досвід зіграв важливу роль. Також до нас приєднався центральний Андрій Беспалов. Дуже досвідчений гравець серйозного рівня. У його кар’єрі крім сильних українських команд як «Донбас» та запорізький «Мотор» є ще період виступів у «Чеховских медведях» до війни. На жаль це чемпіонат Росії. Але в контексті гри варто сказати, що це дуже високий рівень і гандболіст з таким спортивним бекграундом добряче нас підсилив.

– Війна вплинула на виступи команди у цьому сезоні?

– Звісно, війна впливає на все. Ми їздили грати у прифронтове Запоріжжя. Я їздив особисто, брав на себе відповідальність перед батьками юних гравців. У нас же в команді є студенти. На щастя, навіть у такі часи, нам суттєво допомагали з фінансуванням у ПОВА. Я б хотів подякувати Марині Трохименко. Зрештою, й команда у нас повністю називається «Збірна Полтавської області – „Динамо-Академія“. А передусім, я дякую нашим Захисникам, Завдяки яким ми можемо взагалі грати в гандбол».

– Я правильно розумію, що по факту у вас команда наполовину аматорська? Хлопці ходять умовно на пари, а потім після навчання приходять і тренуються й поміж ділом виграють чемпіонат?

– Ну так, хтось на пари, хтось навіть на роботу (сміється). Ми дійсно існуємо в такому режимі, й звісно ресурсів для повноцінного функціонування професійного клубу було недостатньо. Добре, що ті досвідчені гравці які прийшли, усвідомлюючи контекст і умови, загорілися ідеєю зробити полтавську команду чемпіоном і повернути в еліту.

– Але ж у Суперлізі такий підхід вже не спрацює.

– Так, звісно. Там взагалі більше вимог і витрат. Буде більше виїздів і більше тренувань — отже доведеться більше платити за оренду залу. Також необхідно буде транслювати матчі. На щастя зал у спорткомплексі ГУ НП Полтавської області підходить під всі норми, навіть для єврокубків. Ми маємо і будемо розвиватися. Я веду перемовини з кількома потенційними спонсорами. Зараз поки не називатиму прізвищ, але повірте — робота ведеться. Плюс хочу відзначити розвиток дитячо-юнацького гандболу в регіоні та змагання «пліч-о-пліч». Завдяки цьому вид спорту «вийшов з тіні» став трохи помітнішим. А за рахунок цих юнаків команда може отримати підживлення. Зараз же головне завдання — зберегти кістяк команди, який здобував цю путівку в еліту. Згодом буде і підсилення — без цього ніяк.