Екс-президентові Південної Кореї загрожує десятирічний термін ув’язнення | Політика

Екс-президентові Південної Кореї загрожує десятирічний термін ув’язнення

Спеціальний прокурор Південної Кореї в Центральному окружному суді Сеула зажадав засудити колишнього президента країни Юн Сок Йоля до 10 років ув’язнення за обвинуваченням у перешкоджанні правосуддю.

Про це у п’ятницю, 26 грудня, повідомило південнокорейське агентство Yonhap.

П’ять років ув’язнення для Юна прокурори запросили за те, що він намагався перешкодити слідчим заарештувати його в січні 2025 року, забарикадувавшись у президентській резиденції. Три роки – за порушення прав дев’яти членів кабінету міністрів, яких не запросили на нараду щодо його плану запровадити воєнний стан, а також за поширення неправдивих відомостей в іноземній пресі про введення воєнного стану і знищення записів розмов із захищених телефонів, якими користувалося військове керівництво країни. Ще два роки – за складання, а згодом знищення фальшивого указу про введення воєнного стану.

Представники прокуратури зазначають, що Юн скоїв тяжкий злочин, «приватизувавши» державні установи з метою приховати й виправдати свої незаконні рішення. «Злочинні дії підсудного серйозно підірвали закон і порядок у Республіці Корея та завдали значного удару по людях, які довіряли йому та обрали його президентом», – ідеться в заяві групи. Сам Юн Сок Йоль, який перебуває у виправній установі, всі обвинувачення заперечує.

Очікується, що рішення у цій справі суд ухвалить уже 16 січня – за два дні до завершення строку арешту Юн Сок Йоля. Водночас колишній президент фігурує ще у трьох кримінальних провадженнях, пов’язаних зі спробою запровадити воєнний стан. В одному з них його обвинувачують у керівництві заколотом. Завершити розгляд цієї справи планують на початку січня, а винести вирок – у лютому.

Крім того, в листопаді група спецпрокурора звинуватила Юна у пособництві КНДР і зловживанні владою у зв’язку з імовірним відправленням безпілотників до Північної Кореї у жовтні 2024 року. За версією правоохоронців, таким чином Юн хотів спровокувати бойові дії та використати їх як привід для введення воєнного стану в країні. Через передачу військових даних він, за оцінкою слідства, «приніс користь ворогу», оскільки південнокорейські дрони розбилися неподалік столиці КНДР.

На початку грудня 2024 року в Південній Кореї спалахнула політична криза після того, як на тлі суперечок щодо бюджету Юн Сок Йоль несподівано оголосив у країні воєнний стан, обґрунтувавши цей крок «антидержавною діяльністю» опозиції.

Парламент країни відмовився затвердити це рішення, і вже наступного ранку главі держави довелося його скасувати. 14 грудня депутати оголосили Юну імпічмент. На початку квітня 2025 року його затвердив Конституційний суд країни.

15 січня Юн Сок Йоля було заарештовано з другої спроби – перша не вдалася через протидію його охорони. Спочатку суд постановив заарештувати колишнього главу держави, але вже 8 березня задовольнив клопотання захисту й відпустив його з-під варти. У липні Юна знову заарештували.