Дискримінація ЛГБТ в Україні

ЛГБТ – пари в Україні обмежені у правах, держава і суспільство заважають їм жити на рівні з іншими та обмежують у праві на сімю.

 Геї і «маскулінність»

Колись від одного викладача на історичному факультеті почула, що «геї не чоловіки. Згадалася проста аналогія як праві говорять на феміністок, що вони не жінки. 

Логічна помилка консерваторів тут у тому, що вони суперечать власним переконанням про біологічну стать, коли змінюють її цим люядям за поведінковими ознаками. Точніше за відмову виконувати певні соціальні ролі.  Відмова від материнства не допоможе жінці придбати чоловічі статеві ознаки.

Гомосексуальна орієнтація чоловіка не призведе до втрати статевих ознак та змін на хромосомному рівні. Саме тому панове консерватори повинні у першу чергу агітувати за гендер. Бо їх звичаї тримаються на застарілих соціальних нормах, а не на біологічних ознаках.

Такі люди люблять викривити реальність і поширити міф, що лише ультраправі захищають країну на фронті. Українська армія зараз найбільша у Європі і в ній проходять службу люди різних поглядів. Коли медійні особи пишуть «Я не бачив геїв на фронті», а насправді значна частина ЛГБТ-військових захищають Україну з 2014 року.  Їх менше, ніж інших категорій, бо об’єктивно геї та лесбійки складають мешність у будь-якому суспільстві. 

А як же демографічнна ситуація? 

Для тих стурбованих демографічною ситуацією є прості рецепти. Спочатку необіхдно ухвалити законопроєкти про легалізацію цивільних партнерств та шлюбів для ЛГБТ. Також дозволити таким парам використовувати допоміжні репродуктивні технології. 

Це ще не все. Потрібно виховати адекватне суспільсво, яке не буде дискримінувати дитину, якої дві мами чи два тата. Поки що реакція педагогів і поліції на булінг зупиняє навіть гетеро пари від розширення сім’ї. Дається у знаки і відсутність адекватної соціальної підтримки з боку держави. Бо всім від чиновників до пролайферів цікавлять показники та популізм, а вже на самих жінок та народжених дітей їм чхати.