На ґрунтах, збагачених селеном, рослинність нерідко виявляється токсичною для тварин, пише журнал «Наше птахівництво».
Є території і зі зниженою, і з підвищеною концентрацією селену. Так, доволі високим є вміст селену в сільськогосподарських угіддях на Запорізької, Житомирської, Сумської, Миколаївської областей. Підвищений вміст цього мікроелемента в ґрунтах сільськогосподарських угідь реєструють дуже рідко, оскільки через механічне оброблення ґрунтів природні запаси селену втрачаються.
Рослини поглинають селен, як і інші хімічні елементи, кореневою системою й листям, причому в першому випадку зазвичай інтенсивніше. Селен, забезпечуючи антиоксидантний захист клітинних мембран, модулює активність ферментів, що беруть участь у метаболізмі ксенобіотиків.
Брак селену в організмі чи його низьке споживання з кормами ‒ чинник ризику розвитку пухлин у тварин. Достатнє ж споживання цього мікроелемента знижує токсичність різноманітних екопатогенів: пестицидів, важких металів і миш’яку, хлорованих біфенолів, лікарських засобів, інших ксенобіотиків.
Як повідомлялося, під час стресу птиця особливо потребує цинку, марганцю й селену.
Discussion about this post