Серовар Salmonella infantis став головною загрозою у бройлерному виробництві, особливо через стійкість до антибіотиків.
Про це пише журнал «Наше птахівництво».
S. infantis має схожі риси з основними збудниками сальмонельозу в людей S. enteritidis та S. typhimurium, але вирізняється унікальними біологічними особливостями, що роблять його постійним жителем у птахівництві. Цей серовар адаптується до умов ферм і організму птиці, а знищити його складно через низку причин:
• Міцне прикріплення до кишківника. S. infantis ефективно прилипає до кишкових клітин птиці та проникає в них, руйнуючи їхню структуру, що дозволяє бактерії швидко заселяти кишківник і поширюватися.
• Обмін генами з іншими бактеріями. S. infantis обмінюється генами з кишковою мікрофлорою через мобільні елементи. Це поліпшує її виживання в кишківнику птиці чи пташнику.
• Стійкість до антибіотиків. S. infantis має мегаплазміду pESI, яка може передаватися іншим бактеріям у кишківнику, поширюючи мультирезистентність. Цей процес активний за температури 37-41 °C, в умовах стресу й низького кисню ‒ типового середовища пташників.
• Утворення біоплівок. S. infantis створює біоплівки, які роблять її стійкою до антибіотиків і дезінфектантів. Плазміди, як-от pESI, підсилюють таку здатність. Біоплівки ускладнюють санітарну обробку на фермах і переробних підприємствах.
• Стійкість до дезінфектантів. S. infantis виживає триваліший час на пластикових поверхнях, ніж на сталі. Пластик, підстилка, інкубатори, корми й напувалки стають джерелами зараження. Бактерія ліпше тримається на шорстких поверхнях, утворюючи біоплівки.
• Толерантність до важких металів і стресу. S. infantis витримує ртуть, високі температури, кислотність і осмотичний стрес, і виживає в агресивних умовах ферм і переробки.
Як повідомлялося, в Європі – нова форма інфекції Gallinarum Pullorum серед несучок.
Довідка
Salmonella infantis з 2014 року домінує в бройлерному виробництві багатьох країн, і сьогодні сягає 95% ізолятів від бройлерів і їхньої продукції.
