Союзники почали формувати узгоджену оборону проти викликів з боку Росії.
Протягом декількох тижнів російський лідер Владімір Путін обрушив на Європу шквал атак з використанням дронів, кібернетичних засобів та дезінформації. Це виглядало як скоординована спроба дестабілізувати Захід і змусити виборців засумніватися в доцільності підтримки України. Тепер, нарешті, західні союзники знаходять способи відповісти на таку політику Кремля, зазначає редакційна колегія газети The Times.
Росія запускала дрони в напрямку Польщі та Румунії, зупиняла роботу аеропортів у Данії та Норвегії. Її винищувачі без дозволу заходили в естонський повітряний простір і створювали загрозу для німецького фрегата в Балтійському морі.
Вирішальний момент, однак, міг настати у вихідні, коли більшість громадян Молдови відкинули масовані спроби російського впливу й проголосували за продовження проєвропейського курсу. Напередодні виборів 28 вересня, на яких проросійська партія отримала лише друге місце з великим відривом, молдовська влада заявила, що запобігла змові з метою дестабілізації.
В газеті додають, що по всій Європі змінюється настрій. Польща та деякі країни Балтії обговорюють зміну правил застосування сили — від традиційного супроводу російських літаків за межі повітряного простору НАТО до більш рішучої та конфронтаційної оборони. Дональд Трамп навіть закликав союзників збивати літаки, що порушують кордони.
Ще донедавна така войовничість президента США — який також називав російські війська “паперовим тигром” — сприймалася його партнерами з недовірою, адже вони добре пам’ятають, як охоче він демонстрував прихильність до Путіна під час саміту на Алясці.
Але сьогоднішня реакція Заходу, схоже, є більш рішучою. Вона складається з трьох компонентів. По-перше, як заявив цього тижня міністр оборони Джон Гілі, Захід більш конкретно підійшов до створення “стіни дронів”, зокрема із застосуванням сучасних британських дронів. Крім того, Польща разом із партнерами посилюватиме кордон з Білоруссю.
По-друге, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц планує на саміті ЄС у Копенгагені представити пропозицію використати сотні мільярдів заморожених російських активів як основу для безвідсоткової позики Україні на $160 млрд.
Відсотки від цих активів вже надходять до України в розмірі близько $8 млрд. План Мерца може стати поворотним моментом і вимагатиме від українців купувати зброю європейського виробництва.
Нарешті, 19-й пакет санкцій ЄС проти Росії майже готовий до впровадження. Він спрямований проти російської нафтової та газової промисловості і, таким чином, утворює своєрідний військово-дипломатичний маневр, діючи разом з ударами України на великі відстані по російських нафтопереробних заводах, електростанціях та насосних станціях.
До того ж пакет передбачає заходи, які можуть зацікавити Дональда Трампа: вторинні санкції проти Китаю за купівлю дешкової російської нафти та заборону імпорту російського скрапленого газу, що водночас відкриває нові ринкові можливості.
“Усе це не означає автоматичної перемоги України, адже план Мерца щодо заморожених активів, як і будь-які фінансові механізми, потребує тривалої юридичної підготовки. Він також залежить від того, чи погодиться Росія колись профінансувати відбудову України, що виглядає малоймовірним, доки при владі залишається Путін. Попри це, Захід демонструє єдність і рішучість, що безперечно варте уваги”, — підсумувала редакційна колегія.
Раніше в Bloomberg розповіли про мету Путіна в Європі. За словами високопоставленого чиновника, дії Росії є узгодженими зусиллями з метою перевірити реакцію на ряд методів саботажу проти НАТО, а також розвинути здатність провести атаку достатньої сили, щоб паралізувати Європу.
Джерело
