Формально договір завершується 5 лютого, але фактично контроль над ядерними озброєннями зійшов нанівець із початком повномасштабної війни в Україні.
Термін дії Договору про обмеження ядерної зброї між США та Росією закінчиться 5 лютого цього року. Це стане першим випадком за понад півстоліття, коли ядерні програми двох країн не будуть обмежені кількісно, пише The Financial Times.
«Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь СРСР-США, який обмежує кількість діючих ракет і боєголовок у двох найбільших ядерних арсеналах світу, закінчується у четвер. З огляду на те, що перспективи майбутніх переговорів виглядають похмурими, він потенційно відкриває нову еру атомного балансування між великими державами», – йдеться у матеріалі.
Співдиректор програми ядерної політики Фонду Карнегі за міжнародний мир Джеймс Актон каже, що він впевнений, що світ стоїть на порозі нової гонки озброєнь: «Я не думаю, що за мого життя буде ще один договір, що обмежує кількість».
Підписаний у 1991 році, після розпаду Радянського Союзу, договір СНО-1 (або START-1) вперше встановив значні обмеження на стратегічні ядерні озброєння США та Росії та запровадив режим інспекцій, який мав стати зразком для контролю над озброєннями після закінчення холодної війни.
Після короткої перерви його врешті-решт у 2010 році змінив Договір про старт-початок, який продовжили у 2021 році. Він обмежував кількість ядерних боєголовок, розгорнутих кожною країною, до 1550, чого і так більш ніж достатньо, щоб знищити одна одну та значну частину світу.
Президент Росії Владімір Путін раніше припускав, що обидві сторони можуть добровільно продовжувати дотримуватися чинних обмежень після їх закінчення. Дональд Трамп назвав цю пропозицію «гарною ідеєю», але зазначив, що він би віддав перевагу «новій угоді, яка буде набагато кращою», з Росією та Китаєм.
Розмови про підписання нового договору провалилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. А через рік, у 2023, Путін призупинив участь РФ у договорі та натякнув, що Москва може відновити ядерні випробування.
Торік Трамп і собі наказав Пентагону відновити ядерні випробування «на рівних засадах» з Росією та Китаєм.
Керівник проєкту «Ядерне озброєння Росії» Павло Подвиг каже, що відсутність договору відображає те, що відбувається між США та Росією в ширшому сенсі.
Роуз Геттемюллер, яка була головним переговірником США щодо договору на посаді заступника державного секретаря з питань контролю над озброєннями, заявила, що прийняти пропозицію Путіна про добровільне продовження дотримання договору було б «очевидним рішенням».
За її словами, США можуть опинитися в слабшому становищі, якщо Вашингтон та Москва почнуть змагатися у додаванні більшої кількості ядерних боєголовок до своїх ракет і бомбардувальників.
Навіть дотримуючись договору, Росія продовжує серійне виробництво нової ядерної зброї та боєголовок, тоді як США віддають перевагу модернізації своїх старих арсеналів.
Професор Вищої школи економіки в Москві Васілій Кашин стверджує, що Москва мало зацікавлена в нарощуванні свого арсеналу, поки підтримує стратегічний паритет зі США.
«Нас влаштовує поточний стан справ, і наша безпека тут вже забезпечена. Навіщо нам розпочинати гонку озброєнь і витрачати на це додаткові кошти? Нам не потрібно цього робити, бо в нас вже є перевага», – заявив він.
Угода про «Новий старт» також забезпечила детальний процес перевірки, спрямований на зменшення ризику непорозумінь, які можуть швидко призвести до ядерної кризи.
Однак процес інспекції був заморозжений під час пандемії Covid-19, а потім повністю зупинений, коли Путін призупинив участь Росії в договорі у 2023 році. Пропозиція Путіна продовжити термін дії договору ще на рік мало що означала б, якщо Росія також не погодиться відновити процес верифікації, зазначає Подвиг.
«Цінність «Нового старту» полягала не в самих обмеженнях, а в усій цій системі перевірок, обміну даними. Якби ми могли отримати вищі ліміти, але з усім цим механізмом прозорості, це було б гарним компромісом. Але це вимагає досить високого ступеня співпраці, довіри та взаємної поваги», – зазначив він.
Однак брак довіри навколо призупинених інспекцій та війни в Україні посилюється новою зброєю, яка не охоплюється чинною угодою. Росія розробляє передові системи доставки ядерної зброї, такі як крилата ракета з ядерним двигуном «Буревісник» та ядерний підводний апарат «Посейдон», а також гіперзвукову звичайну зброю, таку як балістична ракета «Орєшнік».
«Закінчення терміну дії угоди «Новий старт» насправді не стосується саме «Нового старту». Йдеться про ширшу модель недовіри та байдужості до контролю над озброєннями загалом», – вважає заступник директора Проекту ядерної інформації Федерації американських вчених Метт Корда.
Гонка Китаю за створенням власного ядерного арсеналу ускладнила переговори щодо контролю над ядерними озброєннями. Трамп неодноразово заявляв, що хотів би, щоб Пекін уклав угоду з Москвою про ядерні озброєння.
Однак США та Росія володіють 86% світових запасів руйнівної зброї, навіть попри те, що арсенал Китаю за останні роки подвоївся.
«У США досить поширена думка, що ми повинні нарощувати свої сили, щоб відповісти Китаю. Стратегічне командування дійшло рішення, що йому потрібна здатність одночасно атакувати російські та китайські ядерні сили»,– говорить Актон.
Він вказує, що Пекін навряд чи розглядатиме ідею контролю над озброєннями, доки не досягне паритету зі США.
Що стоїть за словами Трампа про відновлення ядерних випробувань — прагнення переграти Китай і Росію, політичний виклик Конгресу чи запрошення інвесторам у нові військові технології? Про те, якими є «ядерні опції» Трампа, в статті «Кінець ядерного табу? Навіщо Трамп говорить про нові випробування» писав завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.
Discussion about this post